Число учнів у Єрусалимі дуже зросло. Боже Слово ширилося, і багато хто зі священиків були послушні вірі. Степан, сповнений віри, творив великі чудеса й ознаки в народі. Багато хто був незадоволений, оскільки священики відверталися від своїх традицій, жертв і приношень, приймаючи Ісуса як велику жертву. Степан, сповнений сили згори, докоряв священиків і старших, звеличуючи перед ними Христа. Вони не могли протистояти мудрості й силі, які супроводжували його проповідь. Зрозумівши, що не можуть перемогти його, керівники народу найняли лжесвідків, які поклялися, що чули від Степана зневажливі слова на Мойсея та Бога. Вони підбурили людей схопити Степана і за допомогою фальшивих свідків звинуватили його у зневазі храму і закону. Лжесвідки заявили, що чули, як він говорив, неначе Ісус Назарянин змінить передані через Мойсея звичаї. ВБ58 69.1
Усі, хто сидів у суді навпроти Степана, бачили світло Божої слави на його обличчі. Воно світилося подібно до обличчя ангела; він стояв, сповнений віри і Святого Духа. У своїй промові, починаючи від пророків, цей вірний учень привів їх до Приходу Ісуса, Його розп'яття, воскресіння і вознесіння, показавши, що Господь пробуває не в рукотворних храмах. Юдеї шанували храм. Зневага проти храму наповнювала їх більшим обуренням, ніж зневага проти Бога. Дух Степана сповнився небесним обуренням, коли він назвав їх твердошиїми людьми з необрізаними серцями. “Ви завжди противитеся Святому Духові”, — сказав він. Зовні вони дотримувалися обрядів, проте їхні серця були зіпсуті і сповнені смертельного зла. Степан нагадав їм про жорстокість їхніх батьків, котрі переслідували пророків, говорячи: “І повбивали тих, що наперед провіщали про прихід Праведника, Якого ви тепер зрадили й убили”. ВБ58 70.1
Почувши ці прості чіткі істини, первосвященики і правителі сповнилися люттю і накинулися на Степана. На ньому спочивало небесне світло; коли він пильно подивився на небо, йому було дане видіння Божої слави і ангели витали навколо нього. Він вигукнув: “Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога!” Народ не хотів його слухати. Голосно закричавши, вони затулили свої вуха й одностайно накинулися на нього. Вони вивели Степана з міста і побили його камінням. Степан схилив коліна і голосно вигукнув: “Господи, не зарахуй їм це за гріх!” ВБ58 70.2
Я бачила, що Степан був могутнім Божим мужем, який був поставлений, щоб зайняти важливе місце в Церкві. Сатана радів, коли цього диякона каменували, оскільки знав, що учні важко переживатимуть таку втрату. Проте радість сатани була короткочасною, оскільки в натовпі, що був свідком смерті Степана, стояла одна людина, якій мав з'явитися Ісус. Хоч він не брав участі в каменуванні Степана, проте схвалював його вбивство. Савло був ревний у гонінні Божої Церкви, полюючи за віруючими, хапаючи їх у їхніх оселях та віддаючи катам. Сатана успішно використовував Савла. Та Бог може зруйнувати владу диявола і звільнити його в'язнів. Савло був ученим мужем, і сатана радів, використовуючи його таланти для здійснення свого повстання проти Божого Сина та віруючих у Нього. Але Ісус призначив Савлові бути обраною посудиною, щоби проповідувати Його ім'я, зміцняти учнів у їхній роботі та більше ніж зайняти місце Степана. Юдеї дуже цінували Савла. Його старанність та вченість імпонували їм і лякали багатьох учнів. ВБ58 70.3