“Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою” (Ефес. 4:31). ВНО 179.1
Деякі люди думають про себе вище, ніж слід. Вони говорять погане про своїх братів, бо, озираючись на вже зроблену кимось справу, заявляють, що зробили б її зовсім по-іншому. Проте вони мудрі по шкоді і вчинили б зовсім не краще, ніж їхні брати, якби були на їхньому місці... ВНО 179.2
Тримайтеся далі від суддівського крісла. Увесь суд відданий Божому Синові... Сатана докладає всіх зусиль, аби примусити людей згрішити і в цьому питанні. Його місіонери — це люди, чий язик не соромиться критикувати, а також спритні скептики, що висловлюють ідеї й думки, котрі осідають в розумі, сіючи насіння відчуженості. Вони можуть повторювати чужі слова, приписуючи їх тим, кого підступно затягли на заборонену територію. Цим людям завжди є що покритикувати й засудити... Їхня мова незмінно зосереджена на поганому. Невеликий вогонь, але як багато всього запалює! ВНО 179.3
У жодному разі не дозволяйте вашому язику виявляти й обговорювати вади ваших братів, бо небесний літопис ототожнює інтереси Христа з інтересами тих, кого Він купив ціною власної крові. “Те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені” (Матв. 25:40). Ми повинні навчитися бути відданими одне одному, бути твердими, як сталь, захищаючи наших братів. Подивіться на власні вади. Краще вам виявити одну ваду в собі, аніж десять вад у ваших братів. Пам'ятайте: Христос молився за них, Своїх братів, щоб вони були єдиними, як Він єдиний з Отцем. Прагніть усіма силами душі бути у згоді зі своїми братами в міру Христового ідеалу, як Він єдиний з Отцем... ВНО 179.4
“Нарешті, усі будьте... братолюбні, милосердні, покірливі” (1 Петра 3:8). Справжня моральна гідність не прагне утвердитися за допомогою поганих думок, лихослів'я, приниження інших. Будь-яка заздрість, ревність, лихослів'я з усяким невір'ям мають бути відкинуті від Божих дітей33Рукопис 68, 1895 р.. ВНО 179.5