“Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа” (Прип. 18:22). ВНО 204.1
Христос освятив і благословив шлюб, тому до нього слід ставитися як до священної постанови. Справжня релігія не протидіє Господнім намірам. Бог визначив, щоб чоловік та жінка з'єдналися у святому подружжі і, будучи символом небесної сім'ї, створювали увінчані честю сім'ї... Якщо шлюб укладається в чистоті і святості, істині і праведності, він стає одним з найбільших благословень, будь-коли даних людській родині... ВНО 204.2
Божественна любов, яка виходить від Христа, ніколи не руйнує людської любові, а містить її в собі, очищену й удосконалену. Божественна любов підносить та облагороджує людську. Людська любов не зможе принести свій дорогоцінний плід, поки не з'єднається з Божественним єством і не навчиться прямувати до Неба. Ісус бажає бачити щасливі шлюби, щасливі домашні вогнища. Тепло щирої дружби, любов, що з'єднує серця чоловіка й дружини, — це передчуття Небес. Бог визначив, щоб між тими, хто вступає в шлюбні відносини, існували досконала любов і досконала гармонія. Хай наречена й наречений перед лицем небесного Всесвіту заприсягнуться любити одне одного, як призначено їм Богом... ВНО 204.3
Бог створив жінку з ребра чоловіка, щоб вона стала його супутницею життя й помічницею, була з ним одне, аби радувати, підбадьорювати його, бути для нього благословенням, а він у свою чергу має бути її сильним помічником. Усі, хто укладає шлюбний союз із святою метою — чоловік, аби здобути чисту прихильність жіночого серця, а дружина, щоби пом'якшити, удосконалити характер чоловіка і надати йому повноти, — переслідують визначену для них Богом мету. ВНО 204.4
Христос прийшов не скасувати цю постанову, натомість відновити її в первинній святості й величі. Він прийшов відновити моральний Божий образ у людині і почав Своє служіння з освячення шлюбних стосунків. Той, Хто створив першу святу пару та заснував для неї рай, поклав Свою печатку і на шлюбні узи, котрі вперше були відзначені в Едемі, коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини18Рукопис 16, 1899 р.. ВНО 204.5