“А шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному” (Ісаї 32:8). ВНО 246.1
Справжній християнин у кожному своєму вчинку такий, яким бажає бути в очах оточуючих. Він керований істиною і праведністю. Він не займається махінаціями, тому не має причин напускати на когось туману. Його можуть критикувати, його можуть перевіряти; однак у всіх випробуваннях його безкомпромісна чесність сяє, як чисте золото. Він друг і добродійник для всіх, із ким він спілкується; його ближні впевнені в ньому, бо він гідний довіри. Якщо наймає робітників, щоб ті пожали його врожай, він не затримує їхньої платні, заробленої важкою працею. Якщо має засоби, які не потрібні йому в даний момент, він задовольняє потреби свого менш благополучного брата. Він не прагне примножити своє майно, скориставшись невдачею ближнього. Він визначає справедливу ціну для свого товару. Якщо в товарі на продаж є дефект, він чесно говорить про це покупцеві, нехай навіть комусь може видатися, що він діє собі в збиток... ВНО 246.2
Сатані дуже добре відомо, якою силою на добро володіє життя непохитно чесної людини, і він докладає немалих зусиль, аби завадити людям жити таким життям. Він підступає до них із принадними спокусами, обіцяючи багатство, становище, світські почесті, якщо тільки вони відмовляться від принципів праведності. І в цьому він досягає успіху... Сумний досвід багатьох із тих, хто піддався цим спокусам, свідчить про небезпеку процвітання. На велику небезпеку наражаються не ті, хто втратив майно, а ті, хто придбав багатство... Люди, які потрапили в біду, нерідко просять молитися за них, і ми повинні це робити. Однак набагато більше молитов Божих слуг потребують процвітаючі люди, бо їм загрожує значно більша небезпека — небезпека втратити спасіння. Поки людина йде долиною покори, її шлях безпечний, якщо вона благоговіє перед Богом і покладається на Нього. На високих же вершинах, де звідусіль чути похвалу, вона потребує особливої допомоги згори... ВНО 246.3
Істинна релігія — не експеримент. Це справжнє наслідування Христа. Бог випробовує життя кожної людини, ведучи облік практичних плодів її праці. І незабаром пролунає повеління: “Дай звіт про твоє управління”37Сторож, 26 травня 1908 р. або Ознаки часу, 19 лютого 1902 р.. ВНО 246.4