Go to full page →

26 вересня. Прагну до мети ВНО 280

“Брати, я не вважаю себе тим, хто осягнув. Але забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, я відчайдушно біжу до мети до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі” (Филп. 3:13, 14). ВНО 280.1

У небесному забігові можуть брати участь усі, і всі мають можливість отримати нагороду. У цьому змаганні немає невизначеності, немає ризику. Ми повинні зодягнутися в небесні чесноти і, спрямувавши свій погляд угору, на вінець безсмертя, завжди мати перед очима великий Взірець... Покірливе, самовіддане життя нашого Божественного Господа весь час має бути перед нашими очима. І якщо ми прагнемо наслідувати Його, не відриваючи очей від обіцяної нагороди, то можемо бігти напевно, аж ніяк не сумніваючись у тому, що одержимо нагороду, якщо тільки зробимо все залежне від нас... ВНО 280.2

Маючи такий великий стимул, невже ми не можемо “з терпінням прямувати до тієї боротьби, яка перед нами, дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса” (Євр. 12:1, 2)? Він Сам проклав для нас шлях, щоб ми йшли Його слідами31Свідчення для Церкви, т. 2, c. [358]. ВНО 280.3

Щоб успішно боротися з гріхом, ви повинні триматися ближче до Ісуса. Не промовляйте слів невір'я; для цього немає виправдання. Христос приніс задля вас досконалу жертву, щоб ви могли стояти перед Богом досконалими в Ньому. Богові не до вподоби нестача віри. Невір'я завжди роз'єднує душу з Христом. ВНО 280.4

Ви аж ніяк не заслуговуєте похвали, якщо говорите про свої слабкості й розчарування. Нехай кожен скаже: “Я жалкую, що піддався спокусі, що мої молитви і моя віра такі слабкі. Мені не личить виправдовуватися в тому, що я зупинився у своєму духовному житті. Але я прагну досконалості характеру Христа. Я згрішив, однак усе ж таки люблю Ісуса. Я падав багато разів, проте Він простягав Свою руку і рятував мене. Я розповів Йому все про свої помилки. Я зізнався із соромом і сумом, що зганьбив Його. Я подивився на хрест і сказав: ‘Усе це Він переніс заради мене’. Святий Дух показав мені мою невдячність, мій гріх у відкритому осоромленні Христа. Той, Хто не знав гріха, простив мене. Він кличе мене до більш високого, більш шляхетного життя, і я прагну до поставленої переді мною мети”32Рев'ю енд Геральд, 10 березня 1904 р.. ВНО 280.5