“Хто не буде боятися, Господи, і не прославить Імені Твого? Адже Ти єдиний Святий, і всі народи прийдуть та поклоняться перед Тобою, бо об'явилися Твої суди!” (Об'явл. 15:4). ВНО 293.1
Христос бажає, щоб ми зрозуміли: у нас спільні інтереси. Божественний Спаситель помер за всіх, щоб усі могли знайти в Ньому своє Божественне джерело. В Ісусі Христі ми — одне. Промовляючи одне Ім'я: “Отче наш”, ми підіймаємося до одного звання. Ми стаємо членами царської родини, дітьми Небесного Царя. Його принципи Істини пов'язують серця, якими б не були люди — багатими чи бідними, знатними чи простими. ВНО 293.2
Коли Святий Дух вплине на розум людей, усі дрібні скарги й непорозуміння між ними будуть забуті. Яскраві промені Сонця праведності осяють куточки розуму й серця. У нашому поклонінні Богові не буде відмінностей між багатими і бідними, білими і чорними. Усі передсуди зникнуть. Наближаючись до Бога, ми станемо єдиним братством. Ми — мандрівники й перехожі, що прямують до кращої країни, до Небес. Там повіки не буде місця ані гордощам, ані звинуваченням, ні самообману. Усяке покривало буде зняте, і ми “побачимо Його таким, який Він є”. ВНО 293.3
Наш дім молитви може бути дуже скромним, але Бог приймає його. Якщо ми поклоняємося в дусі, істині й красі святості, він стане для нас небесними ворітьми. Коли ми знову й знову повторюємо уроки чудових Божих діл, коли в молитві й співі висловлюємо сердечну подяку, небесні ангели підхоплюють мелодію, об'єднуючись у хвалі й подяці Богові. Тоді сатанинським силам доводиться відступити. Нарікання й скарги замовкають, і сатана втрачає ґрунт з-під ніг. ВНО 293.4
Бог навчає нас, що ми повинні збиратися в Його домі для удосконалення в братерській любові. Тим самим мешканці Землі підготуються до осель, які Христос пішов приготувати для тих, хто любить Його. Там щосуботи й щомісяця вони збиратимуться у святині, щоб об'єднатися в піднесених гімнах, у подяці й хвалі Тому, Хто сидить на престолі, й Агнцеві на віки віків16Там само, 24 жовтня 1899 р.. ВНО 293.5