“Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; і зберуться р перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів” (Матв. 25:31, 32). ВНО 366.1
У Своїх повчаннях Христос прагнув переконати людей у неминучості грядущого суду та його відкритості. Це не буде суд над кількома людьми або навіть над цілим на родом; суджений буде весь світ розумних, підзвітних Богові людських істот. Суд здійснюватиметься перед лицем інших світів, щоб любов, вірність, служіння людини Богові могли бути вшановані якнайвище. Слави й почестей не бракуватиме... Божий Закон буде явлений у його величі; і ті, хто відкрито повставав проти його святих Заповідей, зрозуміють: Закон, який вони відкидали та зневажали... є Божим мірилом характеру... ВНО 366.2
Небесний Усесвіт виявить глибоку зацікавленість до цього крихітного світу, бо Ісус заплатив безмежну ціну за душі його мешканців... ВНО 366.3
Згідно з Божим задумом, Князь страждальців у роді людському має бути Суддею над усім світом. Він зійшов з небесних осель, щоб спасти людей від вічної смерті... Той, Хто підкорився земному судові й зазнав ганебної смерті на хресті, — Він один повинен виголосити виправдувальний або звинувачувальний вирок. Хто віддав Себе на страждання і хресне приниження тут, Той у Божій Раді має отримати найповнішу компенсацію та зійти на престол, як визнаний усіма Цар святих. Він узявся за справу спасіння і показав безгрішним світам та небесній сім'ї, що сильний завершити почате... У той день остаточного покарання й остаточної нагороди як святі, так і грішники визнають у Тому, Хто був розп'ятий, Суддю над усіма , створіннями... ВНО 366.4
Нам дано час випробування, дано можливості зробити твердим наше звання й обрання. Як високо ми повинні цінувати дорогоцінний час, використовуючи кожен даний Богом талант, щоби бути вірними управителями! ВНО 366.5
Великим буде день остаточного рішення!24Рев'ю енд Геральд, 22 листопада 1898 р.. ВНО 366.6