“Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться, — і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!” (Ісаї 55:7). ВНО 47.1
Багатьом бракує віри в живе запевнення, що Христос заступається перед Отцем як наш Посередник. Христос ототожнює Себе з нашими потребами і може компенсувати будь-яку нашу слабкість. Бувши на цій Землі, Він поставив Себе в залежне становище щирого Прохача, котрий шукає від руки Отця свіжого припливу сили, аби підбадьоритися, зміцнитися і йти до людей зі словами підтримки й утіхи. Його слова покликані допомогти їм зібратися з духом для виконання обов'язку та зміцнити кожну душу перед випробуванням. ВНО 47.2
Як Христос у Своєму людському єстві шукав сили в Отця, щоби знести випробування й спокуси, так повинні робити і ми. Нам необхідно наслідувати приклад безгрішного Божого Сина. Ми щоденно потребуємо допомоги, благодаті і сили з Джерела будь-якої сили. Ми маємо довірити наші немічні душі Тому, Хто завжди готовий прийти до нас зі своєчасною допомогою. Надто часто ми забуваємо Господа. Наше “я” піддається імпульсу, і ми втрачаємо перемоги, які повинні отримувати. ВНО 47.3
Якщо бажаємо перемагати, не барімося з покаянням та прийняттям прощення, яке дасть нам чимало переваг. Якщо покаємося й повіримо, то отримаємо очищувальну силу від Бога. Він безоплатно пропонує Свою спасенну благодать. Він дарує прощення усім, хто його приймає... ВНО 47.4
Бог завжди прийме визнання, якщо людина кається у вчиненому злі. Наш Небесний Отець проголошує: “Як живий Я... не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити!” (Єзек. 33:11). Про кожного покаянного грішника радіють з піснями хвали Божі ангели. Грішникові немає потреби гинути. Дар спасенної благодаті даний йому повною мірою і безоплатно... ВНО 47.5
Ми живемо в день приготування. Ми повинні щодня черпати із запасів благодаті, у достатку заготовлених Богом у Божественній скарбниці20Рев'ю енд Геральд, 31 травня 1906 р.. ВНО 47.6