“Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості, перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу” (Євр. 12:2). ВНО 49.1
Душі, яка вірить в Ісуса, хрест звіщає життя, а не смерть. Вітайте дорогоцінні животворні промені, що сяють із Голгофського хреста. Простягніть руки до благословення, вірте в це благословення.... ВНО 49.2
Не ходіть у тіні хреста. Не ремствуйте, не плачте, не сумуйте, натомість підбадьортеся до надії й радості. Хрест указує на живого Спасителя — вашого Захисника, Котрий заступається за вас... Якщо ви засмучені, значить сатана заступив перед вами яскраві промені Сонця праведності... ВНО 49.3
Я надто затрималася в тіні хреста. Мені не властиві пригнічений стан і така сильна душевна депресія, від якої страждаю останні кілька місяців. Легковажно поводитися з власною душею — значить легковажно ставитися до Спасителя. Я би не навчала, що Ісус воскрес із мертвих, що Він піднісся на висоту і живий, аби заступатися за нас перед Отцем, якби не втілювала свої вчення в життя і не вірила в Його спасіння, довіряючи свою беззахисну душу Ісусові в пошуках Його благодаті, праведності, миру й любові. ВНО 49.4
Я маю вірити в Нього незалежно від моїх мінливих почуттів. Я повинна віддавати хвалу Тому, Хто покликав мене з темряви до чудового Свого світла. Споглядаючи любов, милосердя і доброту Христа, моє серце має бути стійким у Ньому, моєму Спасителеві. Мені слід довіряти Йому не від випадку до випадку, а завжди, щоб являти плоди перебування в Господі, Котрий купив мене Своєю дорогоцінною кров'ю. Ми повинні навчатися вірити обітницям, щоб мати тверду віру... ВНО 49.5
Тож будемо жити у світлі Голгофського хреста. Не залишаймося в тіні, скаржачись на наш смуток, адже так лише збільшимо свою скорботу. Ніколи не забуваймо: де б ми не були — у тіні гір чи на вершині, — Христос завжди з нами, якщо ми ходимо з вірою24Рукопис 61, 1895 р.. ВНО 49.6