“Я є Виноградна Лоза, би — галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, бо без Мене не можете робити нічого” (Івана 15:5). ВНО 53.1
Ця притча, як жодна інша, ілюструє зв'язок Христа з Його віруючим народом. ВНО 53.2
Усі, хто приймає Христа вірою, стають одне з Ним. Гілки не прив'язані до лози, вони не приєднані до неї якимось механічним шляхом. Галузки єдині з лозою, вони — її частина. Вони живляться від коріння лози. Тому ті, хто приймає Христа вірою, стають одне з Ним у слові й ділі. Вони єдині з Ним, і життя, яким вони живуть, це життя Божого Сина. Своє життя вони отримують від Того, Хто є життя. ВНО 53.3
Можна приймати хрещення знову й знову, однак саме по собі воно не має сили змінити серце людини. Її серце має бути єдиним із серцем Христа, воля повинна розчинитися в Його волі, розум — злитися з Його розумом, думки мають бути приведені в послух Йому... Відроджена людина має живий зв'язок із Христом. Як гілка живиться від материнського стовбура, приносячи багато плоду, так і щирий віруючий, єдиний із Христом, являє у своєму житті плоди Духа. Гілка стає єдиним цілим з лозою; буря не віднесе її; холод не пошкодить її корисних властивостей. Ніщо не здатне відділити її від лози. Це жива галузка, і вона приносить плід лози. Те саме відбувається з віруючими. Вони відкривають характер Христа добрими словами і благими ділами... ВНО 53.4
Христос зробив усе необхідне, аби все наше життя було нерозривним спілкуванням з Ним, однак усвідомлення постійної присутності Христа може виникнути тільки за умови живої віри... ВНО 53.5
Нехай усі розмірковують про доступну їм досконалість і запитують себе: “Чи розчинена моя воля у волі Христа? Чи явлені в моєму житті й характері повнота і багатство Живої Лози — Його доброта, Його милість, Його співчуття і любов?”30Рев'ю енд Геральд, 18 вересня 1900 р.. ВНО 53.6