“Невпинно моліться” (1Сол. 5:17). ВНО 87.1
Частіше моліться до вашого Небесного Отця. Чим частіше ви будете молитися, тим тіснішим стане ваш священний зв'язок із Богом. Святий Дух заступатиметься за щирого прохача невимовними зітханнями, і Божа любов пом'якшить й упокорить його серце. Хмари і тіні, які сатана згущує навколо душі, розсіються яскравими променями Сонця праведності, і небесне світло осяє чертоги розуму й серця. ВНО 87.2
Однак не падайте духом, якщо на ваші молитви немає негайної відповіді. Господь бачить, що молитва часто змішується з думками про матеріальні блага. Люди моляться про те, що потуратиме їхнім егоїстичним бажанням, тому Господь не виконує їхніх прохань так, як вони того очікують. Він проводить їх через випробування і приниження, доки вони більш ясно не побачать, чого найбільше потребують. Він не потурає їхньому зіпсованому смаку й не дає того, що завдасть їм шкоди і чим вони знеславлять Бога. Він не дає людям того, що підлестить їхній зарозумілості і послужить лише для їхнього самопіднесення. Ми маємо приходити до Бога з покірним, розбитим серцем, усе підкоривши Його священній волі. ВНО 87.3
У Гефсиманському саду Христос молився до Свого Отця: “Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша” (Матв. 26:39). Чаша, про звільнення від котрої Він молився і котра була такою гіркою для Його душі, — це чаша розділення з Богом унаслідок гріха світу... “Однак не як Я хочу, а як Ти” (Матв. 26:39). Дух покори, виявлений Христом у цій молитві перед Богом, є духом, угодним Богові. Хай душа відчує свою потребу, свою немічність, свою нікчемність; хай вона вкладе всю свою енергію в щире прагнення допомоги, і допомога прийде... Хай віра простромить темряву. Ходіть з Богом як у темряві, так і світлі, повторюючи слова: “Вірний Той, Хто обіцяв” (Євр. 10:23). У випробуваннях нашої віри ми навчимося довіряти Богові41Рев'ю енд Геральд, 19 листопада 1895 р.. ВНО 87.4