“Бо Сам Отець любить вас, — адже ви Мене полюбили й повірили, що Я вийшов від Бога” (Івана 16:27). ВНО 14.1
Дивлячись на святість і славу Бога Всесвіту, ми боїмося, оскільки знаємо, що Його справедливість не дозволить Йому виправдати винних. Однак нам не потрібно перебувати в страху, бо Христос прийшов у світ явити характер Бога та відкрити нам Його батьківську любов до Його усиновлених дітей. Ми маємо судити про характер Бога не тільки з грандіозних діл, явлених у природі, а також із простого привабливого життя Ісуса, Котрий показав Єгову більш милостивим, більш співчутливим і ніжним, ніж наші земні батьки. ВНО 14.2
Ісус явив нам Отця, Якому ми можемо повністю довіряти й відкривати свої потреби. Коли ми боїмося Бога та пригнічені думкою про Його славу й могутність, Отець указує нам на Христа як Свого Представника. Те, що ви бачите в Ісусі: ніжність, співчуття, любов, — це відображення якостей Небесного Отця. Голгофський хрест відкриває людині Божу любов. Христос являє Володаря Всесвіту Богом любові. Через уста пророка Він сказав: “Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!” (Єрем. 31:3). ВНО 14.3
Ми маємо доступ до Бога завдяки заслугам Христового імені, тому Бог запрошує нас відкривати Йому наші випробування і спокуси, бо Він здатний зрозуміти їх. Він не хоче, щоб ми вголос виливали своє горе перед людьми. Завдяки Христовій крові ми можемо прийти до престолу благодаті і знайти милість для своєчасної допомоги. Ми можемо приступати з упевненістю, говорячи: “Я прийнятий в Улюбленому”. “Так що через Нього обоє маємо доступ до Отця в одному Дусі”. “В Котрому ми маємо відвагу й доступ у надії через віру в Нього” (Ефес. 2:18; 3:12). ВНО 14.4
Як земний батько заохочує свою дитину будь-якого часу приходити до нього, так і Господь закликає нас складати біля Його ніг свої потреби і труднощі, вдячність і любов. Кожна обітниця певна. Ісус — наш Заступник і Поручитель. Він дав нам усе необхідне, щоб ми мали досконалий характер18Молодіжний керівник, 22 вересня 1892 р.. ВНО 14.5