“Для того я схиляю коліт свої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа, від Якого іменується всякий рід на небі і на землі, щоб Він дав вам за багатством слави Своєї міцно утвердитися Духом Його в чоловікові внутрішнім” (Ефес.3:14-16). ВХ 227.1
Христос проголошує: “Дана Мені всяка влада на небі і на землі”. Ми маємо перевагу кликати безмежну силу Ісуса. ВХ 227.2
Слава Божа — це Його характер. Коли Мойсей стояв на горі, ревно заступаючись за свій народ перед Богом, він молився: “Покажи мені славу Свою”. У відповідь Бог проголосив: “Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою” (Вих.33:18-19). ВХ 227.3
Потім була відкрита слава Божа — Його характер: “І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: ‘Господь, Господь — Бог милосердний і милостивий, довготерпеливий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину та переступ та гріх, та певне не вважає чистим винного, бо карає провину батьків на дітях’” (Вих.34:6-7). ВХ 227.4
Цей характер був відкритий у житті Христа. Він взяв на Себе подобу гріховного тіла, щоб власним прикладом засудити гріх у тілі. Він постійно споглядав Отця, постійно відкривав Його характер світові. ВХ 227.5
Христос бажає, щоб Його послідовники відкривали у своєму житті той самий характер... ВХ 227.6
І сьогодні Він має намір “освятити її; очистивши її водною купіллю в слові; щоб поставити її Собі славною Церквою, яка не має плями ні порока, чи чогось подібного” (Ефес.5:26-27)... Найбільший дар, котрий Христос може прохати у Свого Отця для віруючих у Нього, — це явлений Ним людству характер. Яке ж велике Його прохання! Яку повноту благодаті може отримати кожний послідовник Христа! ВХ 227.7
Бог співпрацює з тими, хто правильно представляє Його характер. Через них Його воля здійснюється на Землі як на Небі. Святість спонукає таких людей наповнитися плодами і добрими вчинками. Хто має розум Христа, той ніколи не втомиться робити добро. Він не прагне до успіхів у цьому житті, але дивиться в майбутнє, коли Володар Небес піднесе освячених до Свого престолу... ВХ 227.8
О, якби ми могли повніше оцінити честь, якої удостоїв нас Христос! Несучи Його тягар і навчаючись від Нього, ми уподібнюємося Йому в прагненнях, лагідності, покорі, пахощах характеру. Ми з'єднуємося з Ним, віддаючи хвалу, честь і славу Богові (Ознаки часу, 3 вересня 1902 р.). ВХ 227.9