“Ось Я кладу на Сіон камінь вибраний, наріжний, дорогоцінний; і хто вірує в Нього, не осоромиться” (1Петр.2:6). ВХ 237.1
На підвалинах, закладених Самим Христом, апостоли побудували Божу Церкву. У Писанні символ будівництва храму часто використовується як ілюстрація процесу побудови живої Церкви. Захарія говорить про Христа як про Пагінець, Котрий відбудує храм Господа... ВХ 237.2
Апостоли працювали в каменоломні юдейського та язичницького світу, видобуваючи звідти живі камені для побудови Церкви. У Посланні до віруючих Ефесу Павло писав: “Отже, ви вже не чужі і не пришельці, а співгромадяни святих і домашні Бога, збудовані на підвалинах апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, на Якому вся будівля, злагоджено збудована, зростає в святий храм у Господі, на Якому і ви разом будуєтеся Духом в дім Божий” (Ефес.2:19-22). ВХ 237.3
Апостоли будували на міцних підвалинах, на віковічній Скелі. На цю Скелю вони клали камені, видобуті з каменоломні світу. Але протидія ворогів Христа надзвичайно ускладнювала роботу. Апостоли змушені були боротися з фанатизмом, забобонами і ненавистю тих, хто будував на фальшивій основі. Багато хто з будівничих Церкви були подібні до будівельників стіни, згаданих у книзі Неємії: “Ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були зо мною, ми не здіймали своєї одежі, — кожен мав свою зброю при своїх крижах” (Неєм.4:17). ВХ 237.4
Царі і правителі, священики і начальники намагалися зруйнувати Божий храм. Однак, не зважаючи на загрозу тюремного ув'язнення, катування і смерть, вірні мужі продовжували свою працю; будівля виходила гарною і симетричною. Часом туман марновірства майже повністю заступав усе навколо. Іноді здавалося, що вороги у своїй люті ось-ось переможуть їх. Але з непохитною вірою і мужністю вони завзято продовжували почату справу. ВХ 237.5
Один за одним будівничі, котрі працювали в перших лавах, падали від рук ворога. Степана побили камінням, Якова убили мечем, Павлові стяли голову, Петра розп'яли, Йоана заслали на безлюдний острів. Однак Церква зростала. Нові працівники займали місця загиблих і до будівлі один по одному приєднувалися нові камені. Так Поступово зростав храм Божої Церкви (Дії апостолів, c. [595-597]). ВХ 237.6