“Вірою Енох був перенесений нa небо, щоб не бачити смерті; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що ‘Богові він догодив’” (Євр.11:5). ВХ 347.1
Ми маємо велику потребу в пізнанні Бога, яке перетворює характер. Якщо ми здійснюємо Божу мету, то наше життя відкриє Бога; і це цілковито відповідатиме вченню Його Слова. ВХ 347.2
Досвід Еноха та Йоана Хрестителя показує, якими ми маємо бути. Слід вивчати життя цих людей із значно більшою старанністю, ніж ми це робимо, — життя того, хто, не побачивши смерті, був переселений на небо, а також того, хто перед Першим приходом Христа був покликаний підготувати дорогу для Господа, вирівняти для Нього стежки. ВХ 347.3
Про Еноха сказано, що він жив 65 років і народив сина, після чого ходив з Богом 300 років. Енох любив Бога, боявся Його і дотримувався Його Заповідей. Але після народження первенця він набув глибшого духовного досвіду і ще більше наблизився до Бога. Зауважуючи любов дитини до батька, її простодушне довір'я до батьківського захисту, відчуваючи найніжнішу прихильність до сина, Енох отримав дорогоцінний урок дивовижної любові Божої до людини, виявленої в дарі Його Сина; він здобув упевненість у тому, що Божі діти можуть бути спокійними, покладаючись на свого Небесного Отця. Вдень і вночі він розмірковував про безмежну Божу любов, виявлену в Христі Ісусі. З усією щирістю душі Енох намагався відкрити цю любов людям, серед котрих жив... ВХ 347.4
З плином століть його віра зміцнювалася, а любов ставала ще палкішою. Молитва для нього була диханням душі. Він жив у небесній атмосфері... ВХ 347.5
Люди, котрі слухали Еноха, відчували Божу силу, з якою діяв Його слуга. Деякі звертали увагу на пересторогу і намагалися позбутися своїх гріхів, а чимало було й таких, котрі глузували з урочистої вістки. ВХ 347.6
Протягом трьохсот років Енох прагнув чистоти серця, аби перебувати в гармонії з Небом. Триста років він. ходив з Богом. З дня на день він прагнув до більш тісного єднання з Ним, щоразу більше наближався до Нього, аж поки Бог не узяв його до Себе. Він стояв на порозі вічного світу, лише один крок відділяв його від благословенної Вітчизни; нарешті ворота відчинилися, і ходіння з Богом, яке так довго тривало на землі, продовжилося на Небі. Він пройшов брамою Святого Міста і першим із людей увійшов туди... ВХ 347.7
До такого ж спілкування Бог закликає і нас. Викуплені, яких Господь візьме під час Другого пришестя, мають володіти такою ж святістю характеру, що й Енох (Свідоцтва для Церкви, т. 8, c. [329-331]). ВХ 348.1