“Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї. А друга: Люби свого ближнього, як самого себе” (Марк.12:30-31). ВХ 41.1
Любов — основа творіння і викуплення — є також основою справжнього виховання. Це ясно видно із Закону, котрий Бог дав як керівництво в житті... Любити Його, Безмежного, Всевідаючого, усією міццю, усім своїм розумом та усім серцем означає розвивати в собі кожну здібність до найвищого рівня. Це означає, що в тілі, розумі й душі — у всьому єстві людини повинен бути відновлений Божий образ. ВХ 41.2
Друга заповідь є подібною до першої: “Люби свого ближнього, ж самого себе”. Закон любові вимагає посвячення тіла, розуму й душі на служіння Богові і ближнім. Таке служіння робить нас благословенням для інших і приносить найбільші благословення для нас самих. Безкорисливість лежить в основі всякого справжнього розвитку... ВХ 41.3
Люцифер зажадав бути на небі першим по силі та владі; він зажадав бути Богом, правителем небес і з цією метою привернув багатьох ангелів на свій бік. Коли разом зі своїм бунтівним воїнством він був вигнаний з Божих дворів, його повстання і пошуки продовжилися на землі. Спокусивши наших прабатьків стати на шлях самодогоджання і Честолюбства, сатана призвів їх до гріхопадіння; від того часу й до нині задоволення людських амбіцій та потурання егоїстичним сподіванням і бажанням обернулися для людства загибеллю. ВХ 41.4
При Божому правлінні Адам мав бути головою земної родини. Це принесло б мир і щастя. Але сатана вирішив протистати законові, що проголошував: “ніхто не живе для себе”. Він прагнув жити для себе. Він бажав стати найвпливовішою особою. Саме це призвело до повстання на Небі, а коли людина також запозичила цей принцип, на землі з'явився гріх. Згрішивши, людина відійшла від призначеного Богом центру. Тепер сатана став центральною силою у світі. Там, де повинен був стояти Божий престол, сатана встановив свій. Світ віддав шану, як добровільну жертву, до ніг ворога. ВХ 41.5
Порушення Божого Закону принесло горе і смерть. Через непослух здібності людини спотворились, а егоїзм зайняв місце любові. Людська природа зробилася настільки слабкою, що стала неспроможною чинити опір силі зла... Люди обрали собі правителя, котрий прикував їх до свого воза як полонених... Христос прийшов у цей світ, аби показати людям, що Він посадив для них дерево життя, листя котрого служить для оздоровлення народів (Рев'ю енд Геральд, 16 січня 1913 р.). ВХ 41.6