Go to full page →

30 грудня. Чисті серцем відображають Христа ВХ 413

“Хто любить чистоту серця і милосердя уст своїх, — тому другом буде цар” (Прип.22:11). ВХ 413.1

До міста Божого не увійде ніщо не чисте. Його мешканці вже тут повинні стати чистими серцем. Той, хто наслідує приклад Ісуса, виявлятиме все більшу огиду до легковажної поведінки, вульгарності і лихих думок. Коли Христос перебуває у серці, виявляються чистота, благородність думок і вчинків. ВХ 413.2

Однак слова Ісуса “блаженні чисті серцем” мають глибший зміст. Чисті не лише в тому розумінні слова, як це уявляє світ, — тобто вільні від усього тілесного, чисті від будь-якого пожадання, — ай вірні у найпотаємніших намірах душі, вільні від гордощів і самолюбства, лагідні й безкорисливі, як діти... ВХ 413.3

Зовсім по-іншому буде з тими, серця яких очистились Духом Святим; вони дуже змінилися, бо пізнали Бога. Мойсей був схований в ущелині, коли Господь показав йому Свою славу; лише тоді, коли “сховані у Христі”, ми зможемо споглядати Божу любов. ВХ 413.4

“Хто любить чистоту серця і милосердя уст своїх, тому другом буде цар”. Вірою ми бачимо Його вже тепер: у своїх щоденних переживаннях ми пізнаємо Його милість, доброту і співчуття до нас... Чисті серцем вступають у нові взаємостосунки з Богом як своїм Відкупителем і, пізнаючи чистоту й красу Його характеру, протнуть відобразити Його образ. Вони бачать Отця, Котрий прагне обійняти розкаяного сина, і серця їх наповнюються невимовною радістю. ВХ 413.5

Числі серцем пізнають Творця в ділах Його могутніх рук, в красі природи й усього Всесвіту. Ще ясніше бачать вони відкриття Його милості й благодаті в Святому Письмі... Прекрасні, дорогоцінні істини, котрих не бачать мудрі світу цього, постійно розкриваються перед тими, хто з дитячою довірою прагне пізнати Божу волю та виконати її. Ми пізнаємо правду, коли стаємо співучасниками божественної природи. ВХ 413.6

Чисті серцем вже тут, на Землі, живуть, як у постійній присутності Божій; а у вічності, осягнувши безсмертя, вони побачать Його зблизька, як Адам, який у саду Едемському ходив з Богом і розмовляв з Ним. “Тепер бачимо ми, ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя” (1Кор.13:12), (Небесні принципи щасливого життя, c. 24). ВХ 413.7