“І сказав Господь сатані: ‘Господь буде картати тебе, сатано... Господь, Який вибрав Собі Єрусалим! Чи ж він не головешка, що вціліла від вогню?’” (Зах.3:2). ХП 191.1
Сатана пред'являє свої права на тих, хто колись стояв під його чорним прапором, але пізніше навернувся від гріха до живого Бога і віддав свою безпорадну душу Ісусу. Усі, котрі з вірою тримаються за заслуги Христа, мають обітницю Божого Слова, що вони укладуть з Ним мир. ХП 191.2
У житті вибраних Божих дітей зустрічаються випробування. У Біблії записані такі висловлювання: “Бог спокутував Авраама”, “Бог спокутував синів Ізраїлевих”. Це означає, що Господь дозволив сатані спокушувати їх, аби їхня віра принесла честь і славу, коли сядуть судді і кожна людина буде суджена відповідно до того, що вона чинила, живучи у тілі. Бог знає кожне серце, кожний мотив, кожну думку серця, проте Він попускає сатані випробовувати, спокушувати і перевіряти віруючих людей, щоб таким чином відкрилася їхня надія та їхнє довір'я до Господа. ХП 191.3
Бог ненавидить гріх, але любить і прощає грішника, котрий кається і вірить, беручи його під Свій захист і опіку. Сатана переслідує кожну душу, але в кожній спокусі, яка допускається для дітей Божих Його прощаючою любов'ю, дається також і вихід, щоб вони не випробовувалися понад міри і могли витримати... (1Кор.10:13). ХП 191.4
“І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед Господнім Ангелом, і сатану, який стояв по правиці його, щоб противитися йому”. Робота сатани тут визначена як опір роботі Христа, заснованій на Його заслугах... Коли Христос стає між спокушуваними душами і сатаною, ворог лютує і спрямовує на Христа потоки образ і звинувачень, заявляючи, що Ісус несправедливо захищає ці душі і протидіє йому, сатані... ХП 191.5
Перед численними безгрішними світами, у присутності розлюченого ворога, котрий змальовує їх у чорному одязі моральної нечистоти, наполягаючи, що вони мають бути віддані у його руки, Ісус дав гідну відсіч злобним звинуваченням сатани, якими він обмовляв їх перед Богом вдень і вночі. Звертаючись до тих, котрі стояли перед Ним, уважно спостерігаючи за цим протиборством і бачучи рішучість сатани знищити праведних, Ісус наказав: “Здійміть з нього цю брудну одежу!” А йому самому сказав: “Дивись, Я зняв з тебе провину твою, і зодягаю тебе в шати коштовні” 1Рукопис 27, 1894 р.. ХП 191.6