“Ось Я стану перед тобою там, на скелі в Хориві, і коли ти вдариш по скелі, піде з неї вода, і народ питиме!” (Вих.17:6). ХП 114.1
Хоча дорога може бути нерівною, нам потрібно беззастережно вірити в Господню силу, яка нас провадить. Досвід ізраїльтян, які мандрували пустелею, багато чого навчає нас у цьому питанні. “І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін в дорогу свою за наказом Господнім й отаборилася в Рефідімі. І не було води для пиття народові”. ХП 114.2
Їх провадив Той, Хто перебував у хмарному стовпі; саме за Його чітким розпорядженням юдеї отаборилися саме в цьому місці. Полководець небесних воїнств знав про нестачу води в Рефідімі, проте привів туди Свій народ, аби випробувати його віру. Однак євреї виявилися людьми, на яких Він не міг покластися. Знову й знову Він являв Себе власному вибраному народові. Він знищив у всіх єгипетських сім'ях первістків, щоб таким чином врятувати ізраїльтян з неволі; могутньою Рукою Він вивів їх із землі рабства. Він годував їх ангельським хлібом, обіцяючи впровадити в Обітовану землю. І все ж, опинившись у скрутному становищі, євреї підняли повстання, виявили недовір'я Богові і нарікали на Мойсея за те, що він вивів їх разом з дітьми з Єгипту лише для того, щоб вони загинули в пустелі від спраги. Своїм наріканням та недовірою вони зганьбили Бога і не оцінили належно Його милості. ХП 114.3
Чимало людей нині думають, що почавши християнське життя; вони не матимуть більше жодних потреб та труднощів. Однак кожен, хто взяв свого хреста і пішов за Христом, обов'язково дійде до Рефідіма. В житті зустрічатимуться не лише зелені пасовища та прохолодні джерела. Нас не раз охоплюватиме розчарування, спіткають нестатки, виникнуть важкі обставини. Йдучи вузьким шляхом і роблячи все від нас залежне, нам, однак, не уникнути гірких досвідів. Тільки так ми зрозуміємо, що, напевно, покладалися на власну мудрість і відійшли від Бога. З докором сумління зрозуміємо: якби ми ходили з Богом, то не страждали б так... ХП 114.4
Проте з давніх-давен Господь провадив Свій народ через Рефідім; Він може привести туди і нас, аби перевірити нас на вірність і відданість Йому. З ласки Своєї Він не завжди ставить нас у найкраще становище, бо якби Він це робив, у своїй самовпевненості ми б забули, що саме Господь — наш Помічник у скрутний час1Лист 24, 1896 р.. ХП 114.5