“Я розп'ятий разом з Христом. І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене” (Гал. 2:19, 20). ЗПІ 236.1
Якщо ми хочемо бути зарахованими до послідовників Христа, наше “я” має померти. Апостол каже: “Отже, коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього — того, де Христос сидить праворуч Бога... Адже ви померли, і ваше життя поховане з Христом у Бозі”. “Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало все нове!” ЗПІ 236.2
У людей, які пережили навернення до Бога, з'являється нове моральне сприйняття; вони люблять те, що любить Бог, адже їхнє життя з'єднане з життям Ісуса золотим ланцюгом незмінних обітниць. Вони прагнуть серцем до Бога. Вони моляться: “Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!” У незмінному Мірилі вони бачать характер Викупителя і знають, що Він спасає їх як грішників не в їхніх гріхах, а від їхніх гріхів, оскільки Ісус — Божий Агнець, Який бере на Себе гріх світу. Саме завдяки крові Христа вони можуть наблизитися до Бога. ЗПІ 236.3
Споглядаючи праведність Христа в Божественних Заповідях, вони вигукують: “Господній Закон досконалий, він зміцнює душу!” Отримуючи прощення своїх переступів завдяки заслугам Христа, одягнувшись у Його праведність через віру в Нього, грішники проголошують разом із псалмистом: “Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!” “Дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий”. Це і є навернення. ЗПІ 236.4
Коли Божий Дух панує в розумі та серці, Він навертає серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних. Закон Єгови вони сприйматимуть як відображення Божественного характеру; зі зворушених Божественною благодаттю сердець литиметься нова пісня, адже вони усвідомлять, що в їхньому житті виконується Божа обітниця про прощення переступів і покриття гріхів. Вони покаялися перед Богом у порушенні Його Закону і здобули віру в Господа Ісуса Христа, Котрий помер задля їхнього виправдання (Рев'ю енд Геральд, 21 червня 1892 р.). ЗПІ 236.5