“В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти” (Прип. 12:28). ЗПІ 245.1
Бог дозволив світлу реформи здоров'я осяяти нас у ці останні дні, щоб ми ходили у світлі й уникли багатьох небезпек, які зустрінуться на шляху. Сатана докладає великих зусиль, аби люди потурали апетитові та іншим нахилам, проводячи свої дні в безглуздих задоволеннях. Він привабливо змальовує життя, сповнене егоїстичних радощів і чуттєвих насолод. ЗПІ 245.2
Нестриманість забирає сили душі й тіла. Хто переможений у цьому питанні, той став на територію сатани, де йому будуть постійно докучати спокуси, поки він повністю не підпаде під владу ворога всякої праведності. ЗПІ 245.3
Батьки повинні усвідомити свій обов'язок — дати світові дітей з гармонійно розвинутими характерами, — дітей, котрі матимуть достатньо моральних сил протистояти спокусі і життя котрих буде на славу Богові та для благословення ближніх. Діти, які входять у доросле життя з твердими принципами, будуть готові встояти серед моральної нечистоти цього розбещеного віку. Нехай матері використовують кожну можливість наставляти своїх дітей так, щоб вони були корисні для людей. ЗПІ 245.4
Праця матері священна і важлива. Мати повинна прищеплювати своїм дітям ще з колиски такі риси, як самовідданість і самоконтроль. Її час у певному розумінні належить дітям. Якщо ж вона переважно зайнята забаганками цього розбещеного віку, якщо її увага поглинута світським спілкуванням, вбранням і розвагами, її діти не отримають належного виховання... ЗПІ 245.5
Нестриманість починається за столом, і здебільшого люди потурають апетитові доти, доки непомірність не стане їхньою другою натурою. Хто надто багато їсть або харчується нездоровою їжею, той позбавляє себе сили опиратися напорові інших бажань і пристрастей. ЗПІ 245.6
Чимало батьків, не бажаючи терпляче прищеплювати своїм дітям звичку до самозречення, дозволяють їм їсти і пити, коли заманеться. З плином часу бажання потурати своїм нахилам аж ніяк не слабшає, і такі діти, звиклі ні в чому собі не відмовляти, виростаючи, керуються власними уподобаннями і стають рабами апетиту. Займаючи своє місце в суспільстві та починаючи самостійне життя, вони безсилі протистояти спокусі (Освіта, c. [175-177]). ЗПІ 246.1