“Так само чоловіки: живіть зі своїми дружинами в порозумінні, поводячись, немов з тендітною вазою, сповненою жіночості, виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя, щоб не було перепон для ваших молитов” (1 Петра 3:7). ЗПІ 251.3
Чоловікові необхідно виявляти велику зацікавленість до своєї сім'ї. Особливо йому потрібно ніжно ставитися до почуттів своєї більш слабкої дружини. Він може зачинити двері для багатьох захворювань. Добрі, підбадьорливі й надихаючі слова виявляться більш дійовим засобом, ніж найкращі ліки. Вони повернуть мужність засмученому, збентеженому серцю; щастя і сонячне світло, привнесені в сім'ю добрими вчинками та підбадьорливими словами, десятикратно винагородять докладені зусилля. ЗПІ 252.1
Чоловікові необхідно пам'ятати, що на матері лежить більша частина навантаження у вихованні його дітей, що їй доводиться багато займатися формуванням їхньої свідомості. Це повинно пробуджувати в ньому найніжніші почуття і бажання дбайливо полегшити її тягар. Він має спонукувати її покладатися на його сильну любов та відданість, спрямовуючи її думки до Неба, де вона може черпати силу та внутрішній мир і де обтяжених чекає спокій. Йому не слід приходити додому похмурим, натомість він повинен приносити із собою в дім сонячне світло і спонукати дружину дивитися вгору та вірити в Бога. Разом вони можуть покладатися на обітниці Бога і приносити в сім'ю Його рясні благословення (Свідчення для Церкви, т. 1, c. [306, 307]). ЗПІ 252.2
Не один чоловік або батько може засвоїти корисний урок дбайливої турботи на прикладі вірного пастиря. Яків, змушений поквапливо здійснити важку подорож, сказав: “Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара. ... а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей”. ЗПІ 252.3
Нехай же на важкій життєвій дорозі чоловік і батько “іде поволі”, щоб супутниця його подорожі могла витримати. Серед гарячкової гонитви цього світу за багатством і владою нехай він навчиться уповільнювати ходу, утішати й підтримувати ту, котра покликана йти поруч із ним (Служіння зцілення, c. [374]). ЗПІ 252.4