“Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини” (2 Тим. 2:15). ЗПІ 254.2
Виявляючи вірність у малому, Єлисей готувався до більшої відповідальності. Завдяки практичному досвіду він з дня на день ставав дедалі більш придатним для важливої благородної діяльності. Він навчився служити і водночас наставляти та керувати. У цьому міститься важливий урок для всіх. Ніхто не знає намірів Господа, коли Він ставить людину в ті чи інші обставини, однак усі можуть бути впевненими, що вірність у малому робить людей придатними до вищих обов'язків... ЗПІ 254.3
Хто несерйозно ставиться до малих обов'язків, той доводить свою неспроможність посісти більш відповідальне становище. Він може вважати себе цілком компетентним, аби звершувати великі справи, однак Бог дивиться глибше. ЗПІ 254.4
Після певного випробування та перевірки людини навпроти її імені буде записаний вирок: “Тебе зважено на вазі, і знайдено легким”. Її невірність обертається проти неї самої. Вона втрачає можливість отримати благодать, владу, сильний характер, які досягаються шляхом повного самозречення. Чимало людей вважають своє життя даремним, якщо воно не пов'язане з релігійною працею і не сприяє наближенню Царства Божого. Якби відкрилася можливість зробити щось визначне, з якою радістю вони взялися б за цю справу! Але оскільки вони здатні послужити лише в малому, то вважають, що можуть взагалі нічого не робити. Проте вони помиляються... ЗПІ 254.5
Багато людей, палко мріючи про особливі таланти, які дали б їм змогу здійснювати велику справу, водночас нехтують буденними обов'язками, виконання яких може зробити життя “приємним запахом”. Нехай такі люди беруться за виконання тих обов'язків, які нині покладаються на них. Успіх залежить не стільки від таланту, скільки від енергії та бажання працювати. Не блискучі здібності роблять людей придатними для успішного служіння, а сумлінне виконання щоденних обов'язків, відчуття задоволення, непідробне, щире зацікавлення в благополуччі інших. І в найскромніших обставинах життя можна досягти справжньої величі. Звичайнісінька справа, виконана сумлінно і з любов'ю, є прекрасною в Божих очах (Пророки і царі, c. [218, 219]). ЗПІ 255.1