“І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі” (Бут. 1:26). ЗПІ 278.1
Доки Адам та його помічниця зберігали вірність Богові, вони були володарями Землі. Їм було дане необмежене правління над усім живим. Лев і ягнятко мирно гралися біля них, прилаштовуючись коло їхніх ніг. Щасливі пташки сміливо літали довкола і славили радісним співом свого Творця. Адам і Єва приєднувалися до них, приносячи подяку Отцеві та Синові. ЗПІ 278.2
Хоч життя святої пари було життям дітей, котрі перебували під батьківською опікою Бога, проте вони були ще учнями, що навчалися в премудрого Творця. Їх відвідували ангели. Їм був дарований привілей спілкуватися зі своїм Творцем; вони бачили Його лице. Споживаючи плоди з дерева життя, Адам і Єва були сповнені енергії і в розумовому розвиткові поступалися ангелам лише незначною мірою. Таємниці навколишнього Всесвіту — “чудесні діла Того, Який має досконале знання” (Йова 37:16) — були для них невичерпним джерелом пізнання та радості. Закони і явища природи, котрі людина намагається збагнути впродовж шести тисяч років, були відкриті їхньому розумінню великим Будівничим і Творцем усього. Вони вели розмову з листочками, квітами й деревами, дізнаючись від них про таємниці їхнього життя. Адамові була добре відома кожна жива істота — від могутнього левіафана, що “грається у водах”, до крихітної комахи, політ якої можна зауважити лише в промінні сонячного світла. Кожному і них він дав ім'я і був добре обізнаний з характером і звичками усіх істот. Слава Божа в небесах, незліченні світи на своїх орбітах, “рівновага хмар”, таємниці світла та звуку, дня і ночі — усе це пропонувалося нашим прабатькам для дослідження. На кожному листочку в лісі та на гірському камені, на кожній сяючій зірочці — на всьому, що наповнюнало землю, повітря й небеса, було написане Ім'я Боже. ЗПІ 278.3
Порядок і гармонія у Всесвіті свідчили про безмежну мудрість і силу Бога. Адам і Єва постійно відкривали для себе все нову красу, що наповнювала їхні серця глибокою любов'ю та спонукувала знову й знову висловлювати вдячність Творцеві (Патріархи і пророки, c. [50, 51]). ЗПІ 279.1