“Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!” (Псал. 90:14). ЗПІ 397.1
Якби Божий народ визнав спасенні діяння Бога та прийняв Його вчення, то знайшов би прямий шлях для своєї ноги і світло, яке попровадило б їх через морок і зневіру. Давид навчився мудрості, розмірковуючи про Божі діла у своєму житті, і покірно схилявся перед покараннями Всевишнього. Коли пророк Натан точно змалював Давидові його справжній стан, це допомогло ізраїльському цареві усвідомити свій гріх та звільнитися від нього. Він тихо прийняв пораду й упокорився перед Господом. “Господній Закон досконалий, — вигукує Давид, — він зміцнює душу!”. ЗПІ 397.2
Покаянні грішники не мають причин впадати у відчай, коли їм нагадують про їхні злочини та попереджають про небезпеку, яка їм загрожує. Сам факт, що заради них докладають таких зусиль, свідчить про те, як сильно Бог любить і бажає спасти їх. Щоб успадкувати вічне життя, грішникам необхідно тільки піти за Його порадою і чинити Його волю. Бог відкриває перед Своїми дітьми їхні гріхи, щоб у світлі Божественної Істини вони побачили всю їхню страхітливість та відмовилися від них назавжди. ЗПІ 397.3
Сьогодні Бог такий самий сильний, щоб спасати від гріха, як і за часів патріархів, Давида, пророків та апостолів. Безліч випадків, описаних у Священній історії, коли Бог звільняв Свій народ від його беззаконня, Покликані спонукати християн нашого часу прийняти Божу настанову і ревно удосконалювати характер, щоб він витримав перевірку на суді. ЗПІ 397.4
Біблійна історія зміцнює тремтяче серце надією на Божу милість. Ми не маємо підстав зневірятися, якщо врахувати, що й інші люди, подібно до нас, боролися з розчаруваннями та впадали в такі самі спокуси, проте знову вставали на правдиву основу й отримували благословення від Бога. Богонатхненні слова потішають і приносять радість заблудлим душам. ЗПІ 397.5
Хоч патріархам та апостолам були властиві людські слабкості, але завдяки своїй вірі вони заслужили схвалення Неба, борючись силою Господа й отримуючи чудові перемоги. Так і ми можемо покладатися на силу викупної Жертви та перемагати в Ім'я Ісуса. Люди залишаються людьми, де б вони не жили від часів Адама і до нашого часу, а Божа любов протягом усіх віків не знає собі рівних (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [14, 15]). ЗПІ 398.1