“Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом” (Ісаї 66:2). ЗПІ 456.2
У Своєму Слові Бог показує нам єдиний шлях, яким ми повинні йти, звершуючи Його працю. Ми повинні служити чесно й сумлінно, працюючи для душ як люди, котрі мають дати звіт. “Покайтеся, покайтеся”, — таку вістку сповіщав Іван Хреститель у пустелі... ЗПІ 456.3
А ось вістка, яку проголошував народові Христос: “Якщо не покаєтеся, то всі так само загинете”. Та й апостолам було наказано всюди проповідувати про необхідність покаяння. Господь бажає, щоб Його слуги проповідували сьогодні давнє євангельське вчення — жалкування через гріх, покаяння і визнання. Нам потрібні старі добрі проповіді, старі добрі звичаї, старі добрі батьки й матері в Ізраїлі, які мають ніжну любов Христа. ЗПІ 456.4
Для грішників потрібно працювати з наполегливістю, і усією щирістю і мудрістю, поки вони не побачать, що по рушниками Божого Закону, поки не покаються перед Богом та не повірять у Господа Ісуса Христа. Коли грішники усвідомлять свою безпорадність та відчують потребу в Спасителі, вони з вірою і надією прийдуть до Божого Агнця, Який бере на Себе гріх світу. Христос обов'язково прийме душу, яка приходить до Нього в щирому покаянні. Він не знехтує скрушеним покірним серцем. ЗПІ 457.1
Над вишикуваними шеренгами лунає бойовий клич. Нехай кожен воїн хреста йде в бій не самовпевнено, а з покірним і лагідним серцем. Ваша та моя праця не припиниться разом із цим життям. Адже ми недовго спочиватимемо в могилі, а почувши клич, підіймемося і продовжимо своє служіння в Божому Царстві для слави Христа. Цю святу працю необхідно розпочати на Землі. Ми не повинні шукати тут задоволень і дбати про власний комфорт. Ми маємо постійно запитувати себе: “Що я можу зробити, аби привести інших до Христа? Як мені явити своїм ближнім Христову любов, яка сягає за межі пізнання?” (Ознаки часу, 27 грудня 1899 р.). ЗПІ 457.2