“Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника” (1 Івана 2:1). ЗПІ 13.2
У нас є Заступник перед Божим престолом, оточеним райдугою обітниці, і ми покликані підносити наші прохання до Отця в Ім'я Христа. Ісус закликає: “Просіть, чого забажаєте, в Ім'я Моє, і буде вам. Промовляючи Моє Ім'я, ви свідчите, що належите Мені, що ви — Мої сини й дочки” і Отець поводитиметься з вами, як зі Своїми дітьми, та любитиме вас, як любить Мене. ЗПІ 13.3
Ваша віра в Мене пробудить у вас щиру синівську любов до Мене й Отця. Я — золотий ланцюг, яким ваші душі і серця з'єднані в любові до Мого Отця та послусі Йому. Покажіть Моєму Отцеві, що Моє Ім'я дорогоцінне для вас, що ви шануєте й любите Мене, — і можете просити, чого забажаєте. Він простить усі ваші переступи та прийме вас до Своєї царської сім'ї — зробить вас Божими дітьми, співспадкоємцями Свого Єдинородного Сина. ЗПІ 14.1
По вашій вірі в Моє Ім'я Він наділить вас освяченням і святістю, які зроблять вас придатними для Його служіння у світі гріха та приготують до безсмертної спадщини в Його Царстві. Отець відкрив не тільки все Небо, а й усе Своє серце для тих, хто виявляє віру в жертву Христа і через віру в Божу любов навертається до послуху. Хто вірить у Христа як примирення за наші гріхи, як Заступника, Котрий поніс наші гріхи, той може через багатства Божої благодаті претендувати на небесні скарби... ЗПІ 14.2
Молитва скрушеного серця відкриває небесну скарбницю і покладається на всемогутню силу. Така молитва допомагає молільникові зрозуміти, що означає покладатися на силу Бога та примиритися з Ним. Така молитва дозволяє нам справляти вплив на оточуючих... Наша перевага і наш обов'язок — підкріпляти свої прохання Ім'ям Христа і наводити в молитві ті самі доводи, які використовував Він, молячись за нас. Тоді наші молитви досконало узгоджуватимуться з Божою волею (Ознаки часу, 18 червня 1896 р.). ЗПІ 14.3