За основу розділу взято Дії 9:1-22.
Переможна смерть Степана дуже схвилювала Савла. Його упередженість похитнулася; але погляди й аргументи священиків і начальників, врешті-решт, переконали його: Степан був богохульником, Ісус Христос, Якого він проповідував, — ошуканцем, а священнослужителі були праві. Будучи рішучою цілеспрямованою людиною, Савло став запеклим противником християнства, вирішивши раз і назавжди, що священики і книжники праві. Його запал призвів до того, шо він почав добровільно переслідувати віруючих. За його наказом святих силою приводили в суди, де за відсутності будь-яких доказів вини, а тільки за їхню віру в Ісуса, засуджували до ув'язнення або смертної кари. Подібним до цього, але протилежним за спрямуванням був запал Якова й Івана, коли вони хотіли звести вогонь з неба і спалити тих, хто знехтував та зневажив їхнього Вчителя. ІВ 231.1
Збираючись вирушити до Дамаска у своїх справах, Савло вирішив виконати ще одну роботу: розшукати там усіх віруючих у Христа. Із цією метою він отримав листи від первосвященика для виголошення їх у синагогах; ці листи уповноважували його хапати всіх, підозрюваних у вірі в Ісуса, та відсилати з посланцями до Єрусалима для суду й покарання. Сповнений сил, енергії й недоречного запалу, він вирушив у дорогу. ІВ 231.2
Коли втомлені подорожні наближалися до Дамаска, Савло із задоволенням споглядав цей родючий край з його прекрасними плодовитими садами і прохолодними струмками, що дзюркотіли серед свіжої зелені чагарників. Після довгої утомливої подорожі безлюдною пустелею ця картина тішила око. Коли Савло та люди, що подорожували з ним, милувалися нею, несподівано світло, яскравіше за світло сонця, осяяло його. “Він упав на землю і почув голос, що говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Господи? Він же відповів: Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. Важко тобі бити ногою колючку”. ІВ 232.1