Мені було вказано на минулий час, коли проголошувалася вістка про Перший прихід Христа. Іван був посланий у дусі й силі Іллі приготувати шлях Ісусові. Ті, хто відкинув свідчення Івана, не отримали користі від учення Ісуса. Їхній опір вістці, яка проголошувала прихід Месії, призвів до того, що вони не могли з готовністю прийняти найпереконливіший доказ Його месіанства. Сатана все далі заводив тих, хто відкинув вістку Івана, щоб вони відкинули і розіп'яли Христа. Учинивши це, вони поставили себе в таке становище, коли не могли отримати благословення дня П'ятидесятниці, котре навчило б їх дороги до Небесної Святині. ІВ 335.1
Роздерта завіса в храмі вказувала на те, що жертви й обряди євреїв більше не будуть прийняті. Велика Жертва була принесена і прийнята, а Святий Дух, Який зійшов у день П'ятидесятниці, скерував думки учнів від земної святині до Небесної, куди увійшов Ісус зі Своєю власною кров'ю, щоб злити на Своїх учнів благословення звершеного Ним Викуплення. Однак євреї залишилися в цілковитій темряві. Вони втратили все світло, котрим могли володіти стосовно Плану спасіння, продовжуючи покладатися на свої марні жертвоприношення й дари. Небесна Святиня зайняла місце земної, але вони не знали про це. Тому не могли отримати користі від посередницького служіння Христа у Святому. ІВ 335.2
У багатьох людей поведінка євреїв, котрі відкинули й розіп'яли Христа, викликає жах; читаючи про те, яких ганьби й наруги Він зазнав, вони вважають, що люблять Спасителя, тому не зреклися б Його, як Петро, і не розіп'яли б, подібно до євреїв. Проте Бог, Який читає серця всіх людей, випробовує їхню любов до Ісуса, котру вони нібито відчувають. ІВ 335.3
Усе Небо з найглибшою зацікавленістю спостерігало за тим, як люди приймали вістку першого ангела. Але багато з тих, які запевняли, що люблять Ісуса, які проливали сльози, читаючи про Його розп'яття, насміхалися над доброю новиною про Його Прихід. Замість того щоби з радістю прийняти вістку, вони проголосили її оманою. Вони ненавиділи тих, хто полюбив Прихід Спасителя, і вилучали їх із церков. Люди, котрі відкинули першу вістку, не могли отримати користі від другої, як і від опівнічного крику, котрий мав приготувати їх вірою увійти з Ісусом до Святого Святих Небесної Святині. Внаслідок відкинення двох попередніх вісток вони настільки затьмарили свій розум, що не змогли побачити світло у вістці третього ангела, котре вказує на шлях до Святого Святих. ІВ 336.1