Діти Ізраїлю не були рабами. Вони ніколи не продавали свою худобу, свої землі і самих себе фараонові за їжу, як це зробили багато єгиптян. З огляду на послугу, яку Йосип зробив для царства, їм був даний наділ землі для проживання зі своїми отарами й худобою. Фараон цінував мудрість, з якою Йосип керував усіма справами в царстві, особливо в приготуванні до довгих років голоду, що настав у Єгипетському краї. Він розумів, що все царство було зобов'язане своїм процвітанням мудрому управлінню Йосипа, і на знак своєї вдячності сказав Йосипові: “Єгипетський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Гошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди”. ІВ 85.3
“І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон. І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей”. ІВ 86.1
Цар Єгипту не вимагав від батька й братів Йосипа жодних податків, і Йосипові було надано привілей щедро постачати їм їжу. Цар промовив до своїх правителів: “Хіба ми не в боргу перед Богом Йосипа і перед ним самим за таку велику кількість провіанту? Чи ж не завдяки його мудрості ми маємо такі щедрі запаси? У той час, як інші землі гинуть, ми маємо достатньо! Його управління вельми збагатило царство”. ІВ 86.2
“І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід. А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край. І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа. І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас! Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю”. ІВ 86.3