“Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, — каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!” (Єрем. 31:33). ЦДБ 143.1
Коли Закон Божий буде записаний у серці, він відобразиться в чистому святому житті. Заповіді Божі — не мертва буква. Вони — дух і життя, які приводять уяву й думки людини в покірність Божій волі. Людина, у серці якої записані Божі Заповіді, охоронятиме його понад усе, бо з нього походить життя. Усі, хто любить Ісуса і дотримується Його Заповідей, намагатимуться уникати різного роду зла, не тому, що вони змушені це робити, а тому що наслідують чистий взірець та відчувають огиду до всього, що суперечить записаному в їхньому серці Закону. Вони не будуть самовпевненими, натомість довірятимуть Богові — Єдиному, Хто здатний зберегти їх від гріха й нечистоти. Такі люди оточені атмосферою чистоти, тому не стануть псувати власні душі і душі ближніх. Вони одержують задоволення в тому, щоб діяти справедливо, любити вчинки милосердя та покірно ходити перед Богом. ЦДБ 143.2
Тим, хто живе в ці останні дні, загрожує небезпека відсутності чистої релігії, святості серця. Перетворювальна Божа сила не змінює їхнього характеру. Вони заявляють про свою віру в священні істини, як заявляв юдейський народ, проте, відмовляючись утілювати Істину в життя, вони тим самим підтверджують, що не знають ані Священних Писань, ані сили Божої. Сила і вплив Божого Закону десь поблизу, але не в їхній душі, яка не оновлена в істинній святості... ЦДБ 143.3
Згідно з Божим наміром біблійний учитель своїм характером і сімейним життям має бути зразком виконання принципів Істини, яких він навчає ближніх. ЦДБ 143.4
Те, якою є людина, має сильніший вплив, ніж її слова. Спокійне, послідовне, благочестиве життя — це живе послання, яке впізнають і читають усі люди. Святість не з'являється ззовні, її не вдягають як одяг. Вона світиться зсередини. Якщо в серці живуть доброта, чистота, лагідність, покірність і вірність, вони засіяють у характері, а такий характер має силу (Рев'ю енд Геральд, 17 травня 1887 р.). ЦДБ 143.5