Go to full page →

21 травня. Єдність із Христом ЦДБ 147

“Нехай відступить від неправди кожний, хто прикликає Господнє Ім'я! ... Отже, якщо хто очистить себе від цього, то буде посудом для почесного вжитку — освячений, корисний для Володаря, готовий для кожного доброго діла” (2 Тим. 2:19-21). ЦДБ 147.1

Єдність із Христом залежить від оновлення розуму, здійснюваного Духом Святим, — Ним ми зміцнюємося, щоб ходити в оновленому житті, одержуючи від Христа прощення наших гріхів. Людина, котра має віру, що діє любов'ю й очищує душу, є посудиною чистою, освяченою, потрібного Володареві. Своє “я” в нас мертве... ЦДБ 147.2

Будь-яке розділення, усі егоїстичні думки, слова й дії — це плід роботи диявольського духу над розумом. Під впливом цього духу вимовляються слова, які не відкривають Спасителя. У серці немає Христа — Надії слави. Люди, котрі живуть таким життям, є грішниками, хоч можуть здаватися святими... ЦДБ 147.3

Хто приймає Христа, ті лагідні й покірні серцем. Христос відкриває в їхніх серцях живе джерело води, яке тече у вічне життя й освіжає душі ближніх. Божа благодать очищує життя тих, хто їсть хліб життя і п'є воду життя... ЦДБ 147.4

Нехай усі вивчають Слово, нехай ніхто не обтяжує свою душу багатьма турботами і цим виправдовує себе в тому, що не може вивчати дані Христом дорогоцінні уроки... ЦДБ 147.5

Люди і наполовину не розуміють Слово Боже. Якби кожен оголосив піст власній душі, з ревною молитвою вивчаючи Слово Боже та читаючи тільки такі книги, які допомогли б йому знайти більш ясне пізнання Слова, Божий народ мав би набагато більше духовного здоров'я і духовної сили, набагато більше духовного знання і розуміння, ніж тепер. Нам потрібно шукати Бога, аби побачити, який Він дорогоцінний для наших душ. Нам слід перебувати з Ним, ніколи не розлучаючись, як з нашим постійним Гостем і Супутником. ЦДБ 147.6

Бути єдиними з Христом у Бозі — благословенна можливість для кожної душі. Але для цього ми повинні бути лагідними, покірними, слухняними, готовими навчатися. Невже ми не будемо в числі тих, хто зміцняється ревною молитвою та справжнім виявом віри, яка діє любов'ю й очищує душу? (Лист 75, 21 травня 1900 р. Пастору Г. А. Ірвіну, президенту Генеральної Конференції). ЦДБ 147.7