“Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного” (Івана 13:34). ЦДБ 162.1
Ці слова — слова не людини, а нашого Викупителя; тому як важливо для нас виконати Його настанову! Ніщо не може так ослабити вплив Церкви, як нестача любові. Христос каже: “Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків. Тому будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби” (Матв. 10:16). Якщо нам доведеться зустріти протидію ворогів, названих вовками, будемо уважні, щоб не виявляти такого самото духу в нашому середовищі. ЦДБ 162.2
Ворог добре знає: якщо ми не маємо любові одне до одного, він зможе досягти своєї мети — ранити й ослаблювати Церкву, викликаючи суперечки серед братів. Він може спонукати їх підозрювати зло, говорити зло, звинувачувати, засуджувати і ненавидіти один одного. Таким чином справа Божа зазнає ганьби, а душам людей заподіюється непоправна шкода. ЦДБ 162.3
Якими ж обачними ми повинні бути, щоб наші слова і вчинки перебували в гармонії зі святою Істиною, яку Бог доручив нам! Люди світу спостерігають з нами, щоб побачити, як віра діє в нашому характері і нашому житті. Вони дивляться за нами, аби бачити, чи справляє вона освячувальний вплив на наше серце, чи уподібнюємося ми до Христа. Вони готові зауважити кожну ваду в нашому житті, кожну непослідовність у вчинках. Тож не дамо приводу засуджувати нашу віру. ЦДБ 162.4
Найбезпечнішим для нас є не опір світу, найбільша наша біда — зло, яке виношується серед нас. Це непосвячене життя байдужих віруючих, котре гальмує вплив Істини й кидає тінь на Божу Церкву... ЦДБ 162.5
Бог бажає приготувати серце кожного з нас, аби Він міг дарувати нам Свою любов. Він високо оцінив людину та викупив нас жертвою Свого Єдинородного Сина, тому в кожному ближньому ми повинні бачити людину, викуплену кров'ю Христа. Якщо ми маємо цю любов одне до одного, то будемо зростати в любові до Бога й Істини (Рев'ю енд Геральд, 5 червня 1888 р.) ЦДБ 162.6