“Отже, ви знаєте час, що пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли ми повірили. Ніч минула, день наблизився, тому відкиньмо діла темряви і зодягнімося в броню світла” (Римл. 13:11, 12). ЦДБ 167.1
Ми — частина великої людської родини і впливаємо одне на одного не тільки в Церкві, а й у небесній та земній сім'ї, щоб Христос міг стати силою у світі. Усі дані патріархам і пророкам скарби Істини, які накопичувалися століттями з покоління в покоління, мають бути зібрані як дорогоцінна спадщина. ЦДБ 167.2
Священний вплив відкритих істин теперішнього і минулих поколінь — це могутній Божий засіб, здатний вистояти не проти тіла і крові, а проти начал і проти влад, проти світових правителів темряви цього віку, проти піднебесних духів злоби. У теперішній час Божі діти мають усі переваги й можливості минулих поколінь та більш яскраве світло, яке робить їх сильнішими в Божій справі, ніж люди минулих поколінь. Ці переваги вимагають відповідної віддачі. Наші зусилля відкрити шлях іншим повинні відповідати об'єму нашого небесного скарбу. ЦДБ 167.3
Господь близько. Небесні істоти, з'єднані з освяченими силами Землі, повинні проголошувати третю ангельську вістку і подавати сигнал застереження. Кінець близько, при дверях. “Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться” (Євр. 10:37). Люди повинні приготуватися витримати день Господній і, все подолавши, встояти. Скупчуючись у містах і селищах, віруючі припускаються серйозної помилки. Якщо таким чином вони не піклується про те, щоб розширити свій вплив, рухаючись далі і досягаючи найвіддаленіших кутів Землі, значить вони нехтують виконанням свого обов'язку... ЦДБ 167.4
У молитві за учнів незадовго до Свого вознесіння Христос сказав: “Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Ніс були; аби світ повірив, що Ти Мене послав” (Івана 17:20, 21). О, якби ці благословенні слова були написані Божим перстом на кожному серці! (Рукопис 7, 10 червня 1891 р. Християнське служіння в живій Церкві). ЦДБ 167.5