“Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу” (Дан. 2:23). ЦДБ 257.1
У цей час, коли сатана звершує чудеса, буде сказано і зроблено все, щоб звести по можливості і вибраних. Нехай віруючі не вимовляють жодного слова, яке звеличує сатанинську силу. Господь відзначить Своїх дітей, що дотримуються Заповідей, знаками Свого благовоління, якщо ті будуть сформовані й оновлені Святим Духом, утверджені на святій вірі й уважно слухатимуть Його слова. ЦДБ 257.2
Упокоримо ж наші душі перед Богом. Будемо працювати, дивлячись на Його славу. Нехай на наших устах безперестанно лунає хвала Богові, бо добро, яке Він посилає, щоденно оновлюється, і ми маємо приймати його з подякою. Бог довготерпеливий і багатомилостивий. Якби Він чинив з нами за нашими гріхами, безрозсудністю і непостійністю, що сталося б із нами? Однак “знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох” (Псал. 103:14). Пам'ятайте: жодна людська істота не здатна протистояти підступному ворогові. Сховайся в Бозі і будь певен, що Святий Дух із тобою. Ти можеш перемагати ворога тільки тоді, коли Господь іде перед тобою. ЦДБ 257.3
Якщо ми хочемо встояти у великий Господній день із Христом — нашим пристановищем і високою баштою, — то повинні усунути будь-яку заздрість, припинити всяку боротьбу за першість. Нам потрібно з корінням вирвати всі ці несвяті насадження, щоб вони знову не дали паростків. Ми повинні повністю стати на сторону Господа... ЦДБ 257.4
Шукайте праведності і станьте під широкий щит всемогутнього Бога. Це ваша єдина безпека. Бог закликає вас шукати Його в покорі серця. Прочитайте молитву Даниїла і подивіться, чи витримає ваш досвід випробування вогнем. Бог щедро поблагословить тих, хто упокорює себе перед Ним... ЦДБ 257.5
Ми не можемо дозволити собі духовно ціпеніти через людей, які не знають, що означає ходити з Богом. Ми не повинні вступати в суперечки. Нам слід говорити слова, які сприяють миру, благодаті й істині. Ми покликані старанно досліджувати свої серця, упокорюючись перед Богом. Ми повинні поважати наших братів, але не ставити їх на місце Бога, бо вони лише люди (Лист 195, 6 вересня 1903 р. У. К. Уайту). ЦДБ 257.6