“Нині ж кращої бажають, тобто небесної” (Євр. 11:16). ЦДБ 270.1
Ми повинні використати всі даровані нам Богом здібності, намагаючись відкрити Священні Писання тим, хто перебуває в темряві. Для засмучених є щастя, надія і мир. Ми не можемо дозволити собі присвятити дані нам Богом здібності на щось порожнє й буденне на цій Землі. Нам потрібна віра, яка вхопиться за обітниці, запропоновані нам у Євангелії. А якщо ми втратимо нашу душу? Тоді для нас було б краще ніколи не народитися. Одна душа коштує дорожче, ніж усі родовища золота і срібла на Землі... ЦДБ 270.2
Нам потрібно виховувати в собі живу віру в Бога. Необхідно відвернутися від принад цього світу і зосередитися на Небесах та небесному. Не дозволяйте, щоб земне вривалося у відносини між нами і Богом, натомість постійно дивіться на славу Божу. Ми говоримо про Небеса й небесне, і буде великою втратою, якщо ми не успадкуємо їх. Якщо вони настільки привабливі, настільки бажані, тоді привнесіть їх у своє життя, у ваші сім'ї та привчайте своїх дітей жити не для цього світу, а для майбутнього нетлінного життя... ЦДБ 270.3
Ви можете мати Небеса в мініатюрі тут, на Землі, якщо зосередите свій погляд на Бозі, — не дивіться половину часу на Христа, а половину — на світ. Якщо ви житимете для Бога, Він візьме вас в обійми, і ви почуєте слова: “Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий” (Матв. 11:30). Чи вірите ви в це? Я свідчу, що це саме так. Озираючись на свій минулий досвід, я можу засвідчити, що не хотіла б мати ані на одне випробування, ані на один смуток менше, адже Павло каже: “Наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне” (2 Кор. 4:17, 18). Нам необхідно дивитися на те, що має вічне значення, аби серйозно замислитися над тим, як ми використовуємо свої розумові здібності, чи не намагаємося укріпити їх чимось даремним — тим, що не зможемо взяти із собою, коли будемо підійматися назустріч Христу в повітрі... ЦДБ 270.4
Нам, необхідно приготуватися, щоб мати вільний вхід у місто Боже. Усе порівняно з цим не має значення (Рукопис 16, 19 вересня 1886 р. Перевага бути християнином). ЦДБ 270.5