“Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? і чого про одяг клопочетеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть” (Матв. 6:27, 28). ЦДБ 278.1
Мене запросили говорити [перед великою аудиторією в Окленді, Каліфорнія] про необхідність глибокої, ґрунтовної, важливої для кожної душі роботи, щоб ми могли наповнитися силою. Потрібно було сказати і про те, як слід докладати найбільш ревних зусиль, щоб словом і прикладом допомогти всім, із ким ми зустрічаємося, прагнути, щоб ця грунтовна робота була зроблена для них через Ісуса Христа, нашого Господа і Спасителя. ЦДБ 278.2
Дуже багато віруючих, очевидно, обмануті відносно свого духовного стану. У Христі ми здобудемо перемогу. У Ньому маємо досконалий Взірець. Хоч Він ненавидів гріх абсолютною ненавистю, однак плакав над грішником. Він володів Божественним єством і водночас мав покірливість малої дитини. Він мав у Своєму характері те, що повинні мати й ми, — неухильну відданість дорозі обов'язку, з якої Його не могли примусити звернути жодні небезпеки і перешкоди. Його серце настільки було сповнене співчуттям, що нещастя людей відгукувалися в Його серці ніжним співчуттям. Він не міг пройти повз них, адже Він був Великим Лікарем, Який зціляв недуги людства. ЦДБ 278.3
Він був Величчю Неба, здійснював роботу для майбутнього, однак займався і справами теперішнього часу, залагоджуючи їх; Він не нехтував малим, водночас здійснюючи найбільші плани для жителів грішного світу. ЦДБ 278.4
Ісус, дорогоцінний Спаситель, говорив Своїм слухачам про їхні буденні життєві обов'язки, їхні клопоти щодо одягу, їжі й пиття. Він навчав, що ці турботи не повинні цілком поглинати їхню увагу, як постійний обтяжливий тягар. Він указував їм на птахів і казав, що їхній Небесний Отець турбується навіть про малого горобця. Отець утримує світи і водночас турбується про малих птахів; і наскільки ж більше Він дбає про тих, хто створений за Його образом. Він указував їм на прекрасні квіти, запрошував розглянути їх і говорив, що у своїй простоті вони перевершують славу Соломона, однак їх зрізують. Хіба ви не цінніші від них? (Рукопис 21, 27 вересня 1889 р. Щоденник). ЦДБ 278.5