“Дорогу-бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!” (Псал. 1:6). ЦДБ 299.1
Якщо розум навчений розмірковувати про небесне, то другорядне й буденне не вгамує спрагу. Нам слід пам'ятати, що Господь готовий зробити велике для нас, але ми повинні бути готовими прийняти це, звільнивши серце від усякої зарозумілості і самовпевненості. Тільки Господь має бути піднесений. “Я шаную тих, — каже Він, — хто шанує Мене” (1 Сам. 2:30). Нам не потрібно напружуватися, добиваючись визнання, адже “Господь знає, хто Його”. Господь відкриє Свою славу не самовпевненим, а тим, хто дивиться на свої справи з недовір'ям. Вони найкращим чином використовують отримані благословення. Усі, хто п'є із чистих потоків Лівану, матимуть воду життя, яка тече через них і втримати яку неможливо... ЦДБ 299.2
Господь знає: якщо ми дивимося на людину і довіряємо людині, значить покладаємося на тілесну силу. Він же запрошує нас довіритися Йому. Його сила безмежна. Думайте про Господа Ісуса, Його милість, Його любов; перестаньте вишукувати вади в інших та зосереджуватися на їхніх помилках. Думайте про те, що гідне вашого визнання й похвали; і якщо ви настільки проникливі, що помічаєте вади інших, будьте ще більш проникливими, щоб зауважувати і хвалити добро. Якщо ви подивитеся критйчним оком на себе, то і в собі знайдете такі ж непривабливі риси, які бачите в інших. Тому постійно будемо працювати, щоб укріплювати одне одного в найсвятішій вірі. ЦДБ 299.3
У Посланні до филип'ян апостол Павло каже: “Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, — усім святим в Ісусі Христі, які у Филипах, з єпископами і дияконами: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. При кожній згадці про вас я дякую моєму Богові; завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас, з радістю молюся за вашу участь у поширенні Євангелія — від першого дня і аж дотепер. Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа” (Филп. 1:1-6). Будемо ж мати подібний дух (Рукопис 187, 18 жовтня 1898 р. Щоденник). ЦДБ 299.4