“Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного на всіх людей прийшло оправдання для життя” (Римл. 5:18). ЦДБ 326.1
Досить часто в служінні, яке вважається здійсненим для Бога, мають місце суперництво і самопіднесення. Бог ненавидить удавання. Коли чоловіки й жінки приймуть хрещення Святим Духом, вони визнають свої гріхи і їм буде дане прощення, яке означає оправдання. Однак не можна покладатися на мудрість людей, котрі не покаялися і не впокорилися, оскільки вони засліплені щодо істинного значення праведності й освячення через Істину. Знявши із себе одяг самоправедності, люди побачать власну духовну убогість. Тоді вони досягнуть такого стану братерської щирості, який покаже, що вони перебувають у повній гармонії з Христом. Вони зможуть оцінити піднесений, благородний характер справи християнських місій... ЦДБ 326.2
Багато людей задовольняються незначною віддачею Господу в служінні. Їхнє християнство слабке. Христос віддав Себе за грішників. Якою турботою про спасіння душ ми повинні бути сповнені, бачачи людей, які гинуть у гріхах! Ці душі викуплені за дорогу ціну. ЦДБ 326.3
Їхня цінність визначається смертю Божого Сина на Голгофському хресті. З дня на день вони вирішують питання життя і смерті, обираючи або вічне життя, або вічну загибель. Однак чоловіки й жінки, які заявляють, що служать Господу, задовольняються тим, що займають свій час та увагу маловажними справами. Вони не проти бути в незгоді один з одним. Якби вони присвятили себе справі Господа, то не сперечалися б і не ворогували між собою, як група некерованих дітей. Усі брали б участь у служінні. Кожен виконував би свій обов'язок, працюючи від щирого серця й душі, як місіонер хреста Христового. Дух Христа перебуватиме в серцях працівників, будуть звершуватися діла праведності. Молитви і допомога пробудженої Церкви підтримуватимуть працівників у їхньому служінні. Вони одержать вказівки від Христа і не матиму часу для суперечок та ворожнечі (Лист 173, 13 листопада 1902 р. Учасникам наради в Баттл-Кріку). ЦДБ 326.4