Go to full page →

15 листопада. Уявіть переваги і майбутні блага ЦДБ 328

“Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився” (Євр. 12:15). ЦДБ 328.1

Ми повинні завжди бути вдячними тим, хто виявив до нас доброту у важкий для нас час. Такі почуття, які легко виникають, коли наші друзі виявляють до нас доброту й безкорисливість, повинні відгукнутися на любов і співчуття нашого великодушного Небесного Друга... Дружба, що панує між найближчими дорогими родичами і друзями, настільки поступається перед одкровенням Ісуса Христа, що просто втрачає своє значення. Разом з тим серце має зберігати почуття найтеплішої прихильності до тих, хто щось зробив або зазнав чогось заради нас. ЦДБ 328.2

Дозвольте мені привести вас до місця розп'яття і показати Божого Сина, Який помирає замість нас. Хіба картина хреста Христового не викличе найглибшу подяку? Чи не розтопить вона чер, ствість і байдужість, які сковують почуття щодо великої жертви, принесеної задля нас? ЦДБ 328.3

Сатана, ворог наших душ, завжди в роботі, пускаючи в хід свої підступні задуми й чари, викрадаючи почуття та притупляючи здатність сприймати те, що є для нас найважливішим. У всіх маловажних життєвих питаннях емоціям дається повна свобода, а в найважливішому навпаки — емоції скуті і зв'язані магічними ланцюгами... ЦДБ 328.4

Багато людей зазнають нестатків, прямуючи шляхом, який вимагає значних жертв, але обіцяє переваги в майбутньому. Вони відмовляються від теперішніх вигод заради компенсації в майбутньому. Однак тут Ісус пропонує вічне життя в нагороду за послух, і якщо люди жертвують мізерними земними надбаннями задля якогось майбутнього добра, тим більше слід пожертвувати вигодами, задоволеннями й теперішніми світськими перевагами заради незрівнянних багатств і слави майбутнього нетлінного життя. Нехай же земна суєта не викраде любові до Бога і не зробить серця запеклими щодо вічних цінностей. Дивіться на невидиме. Нехай у серці перебуває Ісус. Любіть Його всією своєю душею (Лист 15a, 15 листопада 1871 р. Едсону та Еммі Уайт. [Едсону було 22 роки, Еммі — 23]). ЦДБ 328.5