“А Дух і наречена кажуть: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! І спраглий нехай прийде, і хто бажає, нехай візьме воду життя даром” (Об'явл. 22:17). ЦДБ 330.1
Господь доручив Своїй Церкві особливу роботу особистого служіння. Для перетворення людини Бог міг би послати працювати ангелів, але Він не зробив цього. З людьми повинні працювати люди... ЦДБ 330.2
Христове доручення необхідно прийняти і виконати. Ми повинні йти вперед з вірою, ревно молячись про присутність Того, Хто сказав: “І ось, Я з вами по всі дні аж до кінця віку!” (Матв. 28:20). Якщо ж ми, маючи обітницю такого спілкування, відмовляємося взяти хрест самозречення і самопожертви, то стаємо винними у величезному невір'ї й непослусі... Коли ділимося світлом, яке наповнює нашу душу, Святий Дух дає більше світло і наші серця наповнюються дорогоцінною радістю Господа... ЦДБ 330.3
У нас є розп'ятий і воскреслий Спаситель, Якого необхідно представити людям. Усі, хто приходить до Ісуса за прощенням, знаходять Його завжди готовим узяти їхні гріхи і зарахувати їм Свою праведність. Хто прийшов до Христа і був воістину навернений, той матиме сильне бажання спасати душі, які не знають Христа. Хто любить Бога понад усе і ближнього свого, як самого себе, той не може задовольнятися неробством... ЦДБ 330.4
Бог використовуватиме покірних людей як Свої знаряддя. Хоч вони мають тільки один талант, але якщо пустять його в обіг, він намножиться. Велика вина Церкви полягає в тому, що її робота зі спасіння душ настільки недостатня, що просування Царства Божого уповільнюється. Відпадіння церкви — це неминучий результат егоїзму людей, які не використовують своїх талантів у співпраці з Ісусом, аби відновити моральний образ Божий у людині. Ми маємо служити кожному творінню. На нас покладена відповідальність працювати для хворих, для наших друзів, знайомих, тих, хто зв'язаний зі світом та відчужений від Бога. Слід працювати і для доброзичливих людей, котрі ідуть на контакт. Істина існує для них, як і для нас, і ми повинні сказати: “Прийди” (Рукопис 123, 17 листопада 1897 р. Доручення Христа). ЦДБ 330.5