“Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив” (Ісаї 48:10). ЦДБ 348.1
Усі слова втіхи, які я можу сказати тобі*Лист написаний пастору Дк Н .Ендрюсу, який працював у Європі, незабаром після смерті його дочки Мері., не матимуть великого значення. Ти знаєш Джерело твоєї сили і твоєї втіхи. Ти не чужий для Ісуса та Його любові. Ти перебуваєш серед багатьох, для кого життя — тривала боротьба, яка супроводжується болем, утомою і розчаруванням. Надія, котра довго не збувається, томить серце, але цей світ є пристановищем для випробувань, смутку і скорботи. Ми перебуваємо тут, щоб нести Божественне випробування. Вогонь печі має горіти доти, доки всі домішки не відокремляться і ми не вийдемо як золото, очищене в горнилі страждання. Ти можеш, дорогий брате, розмірковувати про таємниче провидіння Боже, яке забрало в тебе світло твоїх очей. ЦДБ 348.2
Ти відчуваєш, що, якби не ця велика втрата, ти був би порівняно щасливою людиною. Однак може бути, що саме ця втрата твоєї дитини послужить тобі, і не тільки тобі, а й багатьом у Швейцарії для спасіння душ. Із цієї темряви, яка часом здається тобі непроглядною, засяє світло. “Господь дав, — і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!” (Йова 1:21). Нехай ці слова скаже твоє серце. Хмара милості парить над тобою та окропить твою голову навіть у найтемнішу годину. Божі блага для нас настільки ж незліченні, як краплі дощу, які падають із хмар на висушену землю, щоб полити й освіжити її. Над тобою милість Господня... ЦДБ 348.3
Господь любить тебе, мій дорогий брате. Він любить тебе. “Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається” (Ісаї 54:10). “Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, все сприяє до добра” (Римл. 8:28). Якби твої очі відкрилися, ти побачив би свого Небесного Отця, Котрий схилився над тобою в любові, і якби ти почув Його голос, це був би голос співчуття до тебе, знесиленого від смутку і скорботи. Тримайся стійко в Його силі; для тебе, утомленого, є спокій (Лист 71, 5 грудня 1878 р. Дж. Н. Ендрюсу). ЦДБ 348.4