“І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання” (Ездри 7:6). ЦДБ 354.1
Христос бажає, щоб кожен володів ряснотою небесної благодаті. Він бажає, щоб у тобі була Його радість, і щоб ця радість була досконалою. Кожна душа повинна дисциплінувати себе в чіткому сумлінному служінні як у зібранні, так і поза ним. Ти перебуваєш перед очима небесних ангелів, і кожний вірний учень при бажанні може опинитися в такому ж становищі, як опинився Ездра перед царем. Рука Господа чинить добро всім, хто шукає Його, проте Його могутність і гнів спрямовані проти тих, хто залишає Його, покладаючись на допомогу і дружбу світу, хто звертається до екронського бога та не зважає на поради живого Бога. ЦДБ 354.2
Божі діти дізнаються, хто їхній Помічник. Вони пізнають, Кому можуть безумовно довіряти, і, уникаючи самовпевненості, з Божою допомогою знайдуть святе довір'я. Так, Його слуги можуть безпечно довіряти тільки Йому, не боячись, споглядаючи Ісуса, намагаючись підкоритися Його вимогам, залишаючи все, що з'єднує їх зі світом, як у випадку протидії світу, так і в разі його благовоління. Їхній успіх походить від Бога, і вони не зазнають поразки через те, що не мають багатства або впливових нечестивих покровителів. Якщо вони зазнають поразки, значить не підкорилися вимогам Господа і з ними немає Святого Духа... ЦДБ 354.3
Наша єдина небезпека — в єднанні з Господом Ісусом Христом. Ми можемо дозволити собі втратити дружбу світських людей. Хто з'єднується зі світськими людьми, аби брати участь в їхніх нечестивих намірах, ті припускаються згубної помилки, адже вони втрачають Божественні благовоління і благословення. Я зобов'язана звернути увагу нашого народу на те, що Господь Сам спорудив стіну розділення між світом і тим, що Він заснував на Землі. Божий народ має служити Йому, оскільки Христос викликав їх зі світу, освятив, очистив, щоб вони могли здійснювати Його справу... Між нечестивим і святим неможливо зберігати мир. Немає згоди між Христом і Веліаром. Однак “святого для Себе Господь відділив” (Псал. 4:4). І про це посвячення Господу, про це відокремлення від світу ясно сповіщено і наказано в Старому й Новому Завітах (Лист 329, 11 грудня 1905 р. Дж.А. Бердену, керівнику санаторію Лома-Лінда). ЦДБ 354.4