Відгукнувшись на заклик Генеральної Конференції поїхати до Австралії, щоб допомогти налагодити справу освіти, Еллен Уайт прибула до Сіднея 8 грудня 1891 року. Запрошення прийняла дещо неохоче, бо воліла продовжувати писати більш об'ємну книгу про життя Христа. Незабаром після прибуття Еллен Уайт занедужала ревматичним запаленням, що прикувало її до ліжка майже на вісім місяців. Навіть сильно страждаючи, вона наполегливо продовжувала писати. На початку 1893 року вирушила до Нової Зеландії, де працювала до кінця року. Повернувшись до Австралії наприкінці грудня, відвідала перші на цьому континенті табірні зібрання. На цих зібраннях були прийняті плани щодо створення школи за містом, у результаті чого з'явився Авондейльський коледж у Куранбонгу, 145 км на північ від Сіднея. Еллен Уайт купила неподалік землю й побудувала наприкінці 1895 року свій дім Саннісайд. Тут вона жила, приділяючи багато часу літературній праці та поїздкам до церков, доки не повернулася до Сполучених Штатів Америки в серпні 1900 року.
| Червень 1892 року | Виступала на відкритті Австралійської Біблійної школи, розташованої у двох орендованих будинках у Мельбурні. |
| 1892 рік | Опубліковано книги “Дорога до Христа” і “Служителі Євангелія”. |
| Січень 1894 року | Брала участь у створенні постійної школи в Австралії. |
| 23 травня 1894 року | Відвідала Куранбонг. |
| Грудень 1895 року | Переїхала до свого будинку Саннісайд у Куранбонгу, де була написана значна частина книги “Бажання віків”. |
| 1896 рік | Опубліковано “Нагорну проповідь Христа”. |
| 1898 рік | Опубліковано “Бажання віків”. |
| 1899-1900 роки | Підтримувала заснування санаторію в Сіднеї. |
| 1900 рік | Опубліковано “Наочні уроки Христа”. |
| Серпень 1900 року | Виїхала з Австралії і повернулася до Сполучених Штатів в серпні 1900 року. |