“А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла” (1 Петра 2:9). ЦДБ 45.1
Як віск повторює контури печатки, так і душа приймає та зберігає моральний образ Бога. Споглядання Його чистоти і праведності наповнює й перетворює нас. Якщо ми не прокинемося і не матимемо твердої, непохитної, активної віри, наші душі можуть стати ледащими, а віра — ослабнути... ЦДБ 45.2
Великий гріх Божого народу в теперішній час полягає в тому, що ми не цінуємо даровані нам Богом благословення. Ми служимо Богові з розділеним серцем, плекаючи якогось ідола та поклоняючись біля його вівтаря. Коли піднесена свята Божа Істина запроваджується в життя і вплітається в характер, вона освячує душу. Своєю Істиною Бог прагне зробити нас відокремленим, особливим народом. Такий вплив Істини. Наші послух і посвячення не відповідають посланим нам світлу й перевагам, і ми не виконуємо покладеного на нас святого обов'язку — жити як діти світла. Як християни, ми не досягаємо мети нашого високого покликання. Застереження і викриття, які посилаються нам від Бога, тільки тимчасово впливають на нас, оскільки ми не вважаємо справою усього нашого життя прагнути вперед і вгору до мети, до “нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі” (Филп. 3:14). ЦДБ 45.3
О, якби Божі діти побачили свої виняткові переваги та зрозуміли у світлі Божого Слова, що ми будемо суджені відповідно до того світла, яке сяє на нашому шляху. Усі дані нам Богом можливості і переваги призначені для того, щоб зробити нас більш гідними чоловіками й жінками. Божий народ має керуватися визначеним принципом, роблячи своїм першим завданням шукати Божого Царства і Його праведності, а потім рухатися від світла до ще більшого світла. ЦДБ 45.4
Кожна душа, яка справді вірить Божому Слову, покаже це своїми вчинками. Доброта Бога відкривається у Його волі. Чого б Його воля і Слово не вимагали від людей, вони не можуть бути християнами, якщо нехтують цими вимогами. Істина здатна спасти наші душі, адже Бог через Свого Духа постійно використовує її, і Божественна участь робить Істину освячувальною силою (Лист 8, 11 лютого 1887 р. Брату і сестрі Локвуд). ЦДБ 45.5