“Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — усе збудеться” (Матв. 5:18). ЦДБ 9.1
Коли Христос вступив у боротьбу, сатана протистав Йому і почав воювати за кожний сантиметр території, докладаючи всіх сил, аби перемогти Його. У цю боротьбу було втягнено багато дійових осіб, оскільки вирішувалися питання надзвичайної важливості. І на них мала бути знайдена відповідь. “Чи є Божий Закон недосконалим, чи потребує він поправок і змін? Чи він непорушний? Чи надійне Боже правління, чи воно потребує змін?” — на ці запитання необхідно було дати відповідь не тільки мешканцям Божого міста, але й жителям усього небесного Всесвіту... ЦДБ 9.2
Від ясел і до хреста сатана переслідував Божого Сина. Спокуси, як буря, обрушувалися на Нього. Проте чим запеклішою була боротьба, тим більше Він дізнавався про спокуси, яким піддається людина, і тим краще готувався допомагати викупленим. ЦДБ 9.3
Суворість випробування, якого зазнавав Ісус, була пропорційною цінності того, що міг здобути, або втратити Ісус унаслідок Свого успіху або поразки. У боротьбу був втягнений не тільки наш світ. Цей світ був полем битви, однак результат конфлікту впливав на всі створені Богом світи... Сатана прагнув створити видимість, що він бореться за свободу Всесвіту. Навіть коли Христос висів на хресті, ворог наважився так подати свої аргументи, удаючись до неправди й хитрості, щоб у всіх виникло переконання, немовби Божий Закон деспотичний. Він обміркував усі деталі, спланував кожну злу справу, впливав на кожний розум, аби заподіяти страждань Христу. Він спровокував хибні обвинувачення проти Того, Хто чинив тільки добро. Він підбурював до жорстоких справ, які посилили страждання Божого Сина — чистого, святого, безневинного. Своїм способом дій сатана викував ланцюг, яким сам і буде скутий. Небесний Всесвіт засвідчить про справедливість покарання сатани Богом. Небеса самі побачили, якими б вони стали, якби сатана там залишився. ЦДБ 9.4
Непорушність Божого Закону була доведена не тільки невеликій кількості обмежених творінь цього світу, а й усім мешканцям небесного Всесвіту... Одностайно вони прославили Бога як праведного, милостивого, самовідданого і справедливого (Рукопис 1, 6 січня 1902 р. Божа справедливість). ЦДБ 9.5