Go to full page →

21 березня. Розкаяння, визнання, співпраця ЦДБ 85

“Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоби простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності” (1 Івана 1:9). ЦДБ 85.1

Спокуси ворога прийдуть, та чи дамо ми йому можливість зруйнувати всі бар'єри, відступивши хоча б на йоту від суворих принципів чесності? Якщо ми поступимося навіть найменшою мірою, він нав'язуватиме одну спокусу за іншою, поки ми не підемо в протилежному напрямі від ясних тверджень Божого Слова і не підкоримося розумові й волі сатани. Сатана і його воїнство злих ангелів завжди напоготові, аби побачити, якими засобами можуть спокусити і погубити душі, котрі стоять під закривавленим прапором Князя Еммануїла. Протягом певного часу ви йшли добре, ви скуштувати і побачили, який добрий Господь, та коли впали у гріх, опинилися в темряві. Підкорившись спокусі, ви перестали дивитися на Проводиря і Вершителя вашої віри. Однак, визнаючи свої гріхи, вірте, що Боже Слово не може підвести, але вірний Той, Хто обіцяв. Ваш обов'язок — вірити, що Бог додержить Свого слова і простить ваші гріхи, точно такий же ваш обов'язок — визнати свої гріхи. Ви повинні виявляти віру в Бога, Котрий точно виконує те, що обіцяв у Своєму Слові, і прощає всі ваші гріхи. ЦДБ 85.2

Як можна дізнатися, що Господь — справді наш Викупитель, Який прощає наш гріх, і довести, що в Ньому зосереджені блаженство, благодать і любов для нас? О, ми повинні беззастережно вірити Його слову зі скрушеним покірним духом! Не потрібно постійно стогнати, сумувати і перебувати в тіні постійного осуду. Вірте в Боже Слово, весь час дивіться на Ісуса, зосереджуйтеся на Його чеснотах та милостях, і тоді в серці з'явиться безмежна огида до будь-якого зла. Ви будете серед тих, хто голодний і спраглий праведності. Однак чим ясніше ми розрізнятимемо Ісуса, тим ясніше побачимо вади свого характеру. ЦДБ 85.3

Побачивши власні хиби, визнаємо їх перед Ісусом та зі скрушеною душею будемо співпрацювати з Божественною силою Святого Духа задля перемоги над злом. Визнавши свої гріхи, ми повинні вірити, що вони прощені, бо обітниця реальна (Рев'ю енд Геральд, 21 березня 1912 р.). ЦДБ 85.4