“Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один! І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!” (П. Зак. 6:4, 5). ЦДБ 124.1
Ангели були вигнані з Неба тому, що відмовилися працювати в гармонії з Богом. Вони впали, втративши своє високе положення, бо прагнули піднесення. Вони дійшли до того, що самі прославляли себе, забувши, що джерело їхньої вроди та краси їхнього характеру — Господь Ісус. Грішні ангели випустили з думки той факт, що Христос — Єдинородний Син Божий, і вирішили, що не зобов'язані консультуватися з Христом. ЦДБ 124.2
Один ангел почав боротьбу і продовжував її доти, доки в небесних оселях серед ангелів не відбулося повстання. ЦДБ 124.3
З цього всі повинні зробити висновок: кожен індивідуально несе відповідальність перед Богом. Якщо люди любитимуть Бога всім серцем, вони стануть мудрими для спасіння. Вони виконуватимуть Його волю, а їхнє світло завжди буде їхньою славою. Воно не потьмяніє, бо вони визнають свого Господа, бояться Його і служать Йому. На кожній душі, котра урочисто пообіцяла при хрещенні зодягнутися в праведність Христа, лежить серйозна відповідальність вважати себе слугою Ісуса Христа. Чи будемо ми живим прикладом Господа Ісуса? ЦДБ 124.4
Мені була дана настанова, що кожний віруючий повинен пильнувати в молитві, щоб не зазнати поразки в битві християнського життя. Кожна людина має щодня всією душею шукати Господа вранці, удень і ввечері, тому нехай розум буде зосереджений на Слові Божому, щоб розуміти Божі вимоги. ЦДБ 124.5
Найважливіша справа — служити Господу всією душею, намагатися серцем і розумом належати Йому. Усі, хто приходить до Спасителя за порадою, одержать саме таку допомогу, якої потребують, якщо прийдуть у покорі та з упевненістю покладатимуться на обітницю: “Просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам” (Матв. 7:7)... ЦДБ 124.6
Піднесіть ідеал, починаючи з повного підкорення та продовжуючи жити в простоті послуху всім Господнім Заповідям, відповідно до Його особливих вказівок. Ніщо важливе, зазначене в Його Слові, не можна ігнорувати (Лист 42, 29 квітня 1910 р. Пастору Д.А.Парсону, служителю в Південній Конференції). ЦДБ 124.7