“Адже ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне” (2 Кор.4:18 ). ЩМП 172.1
Сатана невпинно працює, щоб затьмарити славу вічності і прикувати всю нашу увагу до цього тимчасового життя. Він докладає постійних зусиль для того, щоб наші думки, переживання і праця були повністю поглинуті тимчасовим, щоб ми не бачили і не усвідомлювали цінності вічного. Клопоти сучасного життя займають провідне місце у наших думках і почуттях, тоді як Ісус і все нетлінне значать надто мало. Звичайно, нам не слід відмовлятися від своїх щоденних обов'язків, але при цьому надзвичайно важливо постійно розвивати у своєму серці святу любов до нашого Господа Ісуса Христа і ставити її на перше місце, понад усе (Рев'ю енд Геральд, 7 січня 1890 р.). ЩМП 172.2
Споглядання вічного не позбавляє людей здатності виконувати свої життєві обов'язки, а, навпаки, робить нашу працю більш ефективною і цілеспрямованою. Незважаючи на те, що думки про вічність полонять наш розум і увагу й приводять у захоплення все наше єство, духовне пізнання приносить спокійну, народжену Небом старанність, яка допомагає християнину відчувати радість від виконання звичайних щоденних обов'язків. ЩМП 172.3
Роздуми про Божу любов, виявлену в дарі Його Сина для спасіння грішної людини, хвилює серця і, як ніщо інше, пробуджує душевні сили. Викуплення людини від наслідків гріхопадіння є найвеличнішим подвигом. Це — таємниця Божого Всесвіту. Проте як часто люди байдужі до цієї невимовної благодаті!.. ЩМП 172.4
Якби наші почуття не були затьмарені гріхом і спогляданням похмурих картин, які сатана постійно малює перед нами, то з наших сердець підносився би постійний потік щирої вдячності Тому, Хто щодня обдаровує нас благами, яких ми абсолютно не достойні. Вічна пісня викуплених буде хвалою Тому, Хто полюбив нас і омив наші гріхи Своєю Власною кров'ю. І якщо ми збираємося співати цю пісню перед Божим престолом, то вчити її нам потрібно вже тут, на землі (Рев'ю енд Геральд, 7 січня 1890 р.). ЩМП 172.5