“Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.” (1 Кор.15:57). ЩМП 260.1
Ніхто не відчуває себе більш безпорадним і більш залежним від Бога, ніж людина, яка відчуває свою незначущість і цілком покладається на заслуги пролитої крові розп'ятого і воскреслого Спасителя. Життя християнина — це життя постійних битв і боротьби. Це бій і перехід на нові позиції. Проте щоразу, коли ми підкоряємося Христу, коли ми жертвуємо чимось заради Нього, коли гідно переносимо кожне своє випробування і здобуваємо перемогу над спокусою — все це є ще одним кроком до слави остаточної перемоги. ЩМП 260.2
Якщо ми оберемо Ісуса Христа своїм Провідником у лабіринті цього життя, то Він безпечно проведе нас вузьким шляхом. Дорога може бути нерівною й тернистою, підйом крутим і небезпечним, ліворуч і праворуч будуть пастки, і на своєму шляху ми можемо зіткнутися з неабиякими труднощами. Будучи змученими і прагнучи відпочити, нам все-таки потрібно буде продовжувати свій шлях і, знемагаючи, прямувати вперед. Переживаючи розчарування, пам'ятаймо, що Сам Бог закликає нас не втрачати надію, адже з Христом — нашим Провідником — ми не заблукаємо на шляху до вічного життя і, зрештою, досягнемо таких бажаних Небес. ЩМП 260.3
Попереду нас тернистим шляхом пройшов Сам Христос, вирівнявши дорогу для наших ніг. Цей вузький шлях святості — шлях, призначений для викуплених Господом, — освітлює Той, Хто є Світлом Світу. Коли ми підемо слідом за Ним, Його світло освітлюватиме нас, а коли ми відображаємо сяйво, що виходить від слави Христа, наш шлях ставатиме все яснішим і яснішим. ЩМП 260.4
Спочатку нам може здаватися, що слідувати шляхом гордості і світського честолюбства приємно, проте в кінці цього шляху на людину очікують смуток і скорбота. Егоїстичні плани можуть вабити нас примарними надіями й обіцяти нам радість і приємні розваги, але незабаром ми виявимо, що це здобуте щастя отруєне, а життя сповнене егоїстичних сподівань. ЩМП 260.5
Лише йдучи за Христом ми перебуваємо у безпеці, бо Він не дозволить силам темряви пошкодити навіть однієї волосинки на нашій голові. Він берегтиме тих, хто довірив Йому своє життя, і завдяки Його любові ми станемо більше ніж переможцями (Рев'ю енд Геральд, 5 лютого 1895 р.). ЩМП 260.6